59.4. Що найчастіше призводить до перекидання причепа.
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху автопоїзда та типових причин втрати стійкості причепа. У реальних умовах найбільші ризики виникають під час зміни напрямку руху: через інерцію та різницю траєкторій тягача і причепа останній може «зрізати» поворот, розгойдуватися, піти в занесення або спричинити «складання», що нерідко завершується перекиданням. Саме тому правильна техніка проходження кривих напряму впливає на результати теоретичний іспит і на практичну безпеку.
Питання перевіряє знання розділів Правила дорожнього руху, пов’язаних із вибором безпечної швидкості та виконанням маневрів: насамперед пункти 10.1 і 12.1–12.3 (безпечність зміни напрямку руху, контроль швидкості з урахуванням дорожньої обстановки та стану ТЗ), а також обов’язки водія щодо уважності й контролю стану авто та вантажу (п. 2.3). Для автопоїзда критично важливо зменшувати швидкість до входу в криву та проходити її плавно, без різких поворотів кермом і без раптових змін тяги чи гальмування, особливо на слизькому покритті.
Аналіз варіантів відповідей у цьому екзаменаційному питанні підводить до того, що найчастіше небезпечний сценарій реалізується саме в кривих: на повороті перевищення безпечної швидкості та різкі дії найшвидше провокують занесення й втрату стійкості причепа, тому цей варіант є правильним. Круті спуски та підйоми теж ускладнюють контроль, але частіше ведуть до проблем із тягою або гальмуванням, а не є найтиповішим тригером перекидання. Боковий вітер може бути критичним для легких чи високих причепів, однак це менш системний фактор, ніж помилки водія в повороті. Варіант «все перелічене» виглядає логічно, проте питання акцентує саме на найчастішій причині, і в контексті правил дорожнього руху та статистики помилок на іспитах і в реальній їзді нею є проходження поворотів із небезпечною швидкістю або різкими маневрами.
Пункт 10.1
Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
Коротке застосування: поворот (як зміна напрямку руху) має виконуватися безпечно, з урахуванням габаритів і траєкторії автопоїзда (автомобіля з причепом), щоб не допустити занесення/«складання» та перекидання причепа.
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Коротке застосування: на поворотах безпечна швидкість для автопоїзда істотно нижча; перевищення безпечної швидкості в кривій є типовою причиною втрати стійкості причепа та його перекидання.
Пункт 12.2
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Коротке застосування: на поворотах у темряві/за обмеженої видимості водій часто пізніше помічає радіус кривої та стан покриття, що підвищує ризик перевищити безпечну швидкість для причепа.
Пункт 12.3
У разі виникнення небезпеки для руху, яку водій може виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.
Коротке застосування: вхід у поворот із надмірною швидкістю створює небезпеку (занесення причепа, «складання» автопоїзда), тому ключовим є завчасне зниження швидкості перед поворотом (а не різкі дії вже в повороті).
Пункт 2.3 (підпункт «б»)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, станом транспортного засобу і не відволікатися від керування.
Коротке застосування: на повороті водій має контролювати поведінку причепа (розгойдування, занесення), а також вплив вантажу/його кріплення на стійкість причепа.
Тобто, правильна відповідь - "Повороти.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій зобов’язаний виконувати зміну напрямку руху безпечно (п. 10.1) та обирати безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки й особливостей вантажу/транспортного засобу (п. 12.1), а саме на поворотах перевищення безпечної швидкості найчастіше призводить до занесення і перекидання причепа.
Під час руху з причепом автомобіль стає менш маневреним і менш стійким. Причіп рухається “слідом”, але не повторює траєкторію автомобіля точно: колеса тягача і причепа проходять поворот різними радіусами, тому причіп може зрізати кут і піти ближче до узбіччя, тротуару, кювету або навіть у бік зустрічної смуги. Уже сам факт різниці траєкторій робить повороти найризикованішим режимом руху для автопоїзда.
На повороті найбільше проявляється дія інерції. Коли автомобіль починає змінювати напрямок, причіп через масу прагне продовжити рух прямо. Якщо швидкість завелика або кермування виконане різко, з’являється розгойдування, занесення або “складання” автопоїзда, а далі причіп може перекинутися, інколи потягнувши за собою і автомобіль.
Тому перед поворотом водій має заздалегідь оцінити, чи достатньо місця для проїзду причепа, і обрати безпечну швидкість ще до входу в поворот. Сам поворот слід проходити плавно, без ривків кермом і без дій, що різко змінюють динаміку (різкого гальмування чи прискорення), щоб не спровокувати занесення причепа, особливо на слизькому покритті.
Отже, вірна відповідь - "Повороти.", оскільки саме на повороті через інерцію та різні траєкторії тягача і причепа найчастіше виникають занесення, “складання” і втрата стійкості, що приводить до перекидання причепа.