52.27. Яку мінімальну кількість водіїв направляють на автобусні маршрути протяжністю понад 500 км?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки пасажирських перевезень на далеких рейсах і профілактики перевтоми водія. У правилах дорожнього руху прямо закладено вимогу постійної уважності за кермом (п. 2.3 «б») і заборону керування у стані втоми або під впливом чинників, що знижують реакцію (п. 2.9 «в»). Саме тому для наддовгих автобусних маршрутів організація роботи водіїв має бути такою, щоб зберігалася концентрація та мінімізувався ризик ДТП.
У теоретичний іспит це питання перевіряє розділ ПДР про обов’язки та заборони для водія, а також розуміння того, як ПДР України застосовуються разом із профільними нормами режиму праці та відпочинку. Для маршрутів понад 500 км мінімальна кількість водіїв визначається спеціальним Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв (Наказ Мінтрансзв’язку №340): на такий рейс направляють двох водіїв, а час керування між ними розподіляють так, щоб кожен відпрацював приблизно половину загального періоду керування.
Варіант «досить одного» є помилковим, бо один водій на такій дистанції об’єктивно наближається до стану перевтоми, що суперечить вимогам правил дорожнього руху щодо уважності та безпечного керування. Варіант «не менше трьох» не є мінімально необхідним за нормою для протяжності понад 500 км: третій водій може бути передбачений у виняткових умовах, але базова вимога для цього порогу — саме два водії, що і робить відповідний варіант правильним.
Пункт 2.3 (підпункт «б»)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Коротке пояснення: питання про мінімальну кількість водіїв на довгому автобусному маршруті пов’язане з необхідністю забезпечити безпечне керування без перевтоми та збереження належної уваги водія протягом усього рейсу.
Пункт 2.9 (підпункт «в»)
Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані втоми, хвороби або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Коротке пояснення: саме ця заборона ПДР підводить до практичної потреби організовувати керування на наддовгих маршрутах із заміною водіїв (зокрема, шляхом направлення двох водіїв), щоб не допустити керування у стані втоми.
Тобто, правильна відповідь - "Двох.", з огляду на те, що ПДР забороняють керування у стані втоми та вимагають від водія постійної уважності, а конкретна вимога направляти двох водіїв на автобусні маршрути протяжністю понад 500 км встановлюється профільними нормами режиму праці та відпочинку (поза текстом ПДР).
Під час планування далеких автобусних рейсів законодавець виходить із того, що тривале керування без належної зміни водія підвищує ризик втоми, а отже і небезпеку для пасажирів та інших учасників руху. Саме тому для наддовгих маршрутів передбачено посилені вимоги до організації роботи водіїв.
У Положенні про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (Наказ Мінтрансзв’язку №340) визначено, що якщо автобусний маршрут має протяжність понад 500 км, на такий рейс повинні направляти щонайменше двох водіїв. Логіка норми проста: один водій не має керувати протягом усього тривалого періоду, а керування має бути розподілене між двома особами.
На практиці це означає, що загальний час керування на маршруті ділиться між ними: кожен водій керує приблизно половину загального періоду керування, змінюючись із напарником. Наприклад, якщо на відрізку маршруту передбачено тривале безперервне керування, водії мають по черзі вести автобус, щоб у кожного був час для відпочинку і відновлення.
Отже, вірна відповідь - "Двох.", оскільки для автобусних маршрутів протяжністю понад 500 км нормативно встановлено обов’язкове направлення мінімум двох водіїв із розподілом часу керування між ними.