43.5. У мокру погоду або в дощ найкраще гальмувати:
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України про безпечне керування мотоциклом у складних погодних умовах, коли зчеплення шин з дорогою погіршується через воду, бруд, розмітку або металеві елементи. Для безпеки дорожнього руху важливо розуміти, що на мокрому покритті різкі дії часто призводять до блокування коліс, заносу та втрати керованості, а гальмівний шлях збільшується. Саме тому під час підготовки до теоретичного іспиту потрібно вміти обирати такі прийоми гальмування, які дають прогнозоване уповільнення без ризику падіння.
Питання перевіряє знання розділу Правил дорожнього руху про швидкість, дистанцію та дії водія в небезпечній ситуації (зокрема вимоги пунктів 12.1 і 12.3), а також загальні обов’язки водія щодо уважності й контролю транспортного засобу (пункт 2.3) та вибору безпечної дистанції (пункт 13.1). Логіка правильного рішення така: на слизькій дорозі оптимально зменшувати швидкість плавно й дозовано, залучаючи обидва гальма, щоб рівномірніше розподіляти уповільнення між колесами та не перевищувати межу зчеплення.
Варіанти з різким або максимальним натисканням на переднє гальмо небезпечні, бо переднє колесо може втратити зчеплення і мотоцикл піде в ковзання. Рекомендація гальмувати лише заднім теж помилкова: заднє колесо на мокрому покритті легше блокується, виникає занос, а ефективність уповільнення нижча. Твердження, що потрібно гальмувати так само, як у суху погоду, ігнорує зменшення зчеплення та вимогу ПДР обирати безпечну швидкість і спосіб керування залежно від умов. Практично правильний підхід для учня на іспит і для реальної їзди: заздалегідь збільшити дистанцію, починати уповільнення раніше та плавно додавати зусилля одночасно на переднє і заднє гальмо, зберігаючи стабільність і контроль.
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Коротке застосування: у мокру погоду зчеплення з дорогою гірше, тому водій має керувати так, щоб зберігати контроль над мотоциклом; це передбачає, зокрема, плавне гальмування без блокування коліс.
Пункт 12.3
У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.
Коротке застосування: у дощ зменшення швидкості (в тому числі гальмування) має виконуватися так, щоб не втратити керованість і не створити небезпеку іншим; на мотоциклі це досягається плавним дозованим натисканням на гальма.
Пункт 2.3 (підпункт «б»)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Коротке застосування: слизьке покриття вимагає підвищеної уваги і своєчасних, акуратних дій органами керування, зокрема гальмами.
Пункт 13.1
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Коротке застосування: у дощ гальмівний шлях збільшується, тому безпечна дистанція має бути більшою; це зменшує потребу в різкому гальмуванні на слизькій дорозі.
Пункт 1.5
Учасники дорожнього руху зобов’язані діяти так, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, не завдавати шкоди.
Коротке застосування: різке гальмування на мокрому покритті може спричинити занос/падіння мотоцикла та створити небезпеку; тому оптимально гальмувати плавно, зберігаючи стабільність і керованість.
Тобто, правильна відповідь - "Гальмувати, плавно і акуратно натискаючи переднє і заднє гальмо.", з огляду на те, що ПДР вимагають вибирати безпечну швидкість і спосіб керування, які забезпечують постійний контроль транспортного засобу та не створюють небезпеки в умовах зниженого зчеплення на мокрій дорозі.
У мокру погоду зчеплення шин із дорогою помітно зменшується: вода, дорожня розмітка, металеві кришки люків або бруд роблять покриття слизьким. У таких умовах будь-який різкий вплив на органи керування, зокрема різке гальмування, легко призводить до блокування колеса і втрати стійкості мотоцикла.
Правила вимагають, щоб водій обирав безпечну швидкість з урахуванням стану покриття та міг постійно контролювати транспортний засіб, а також завчасно вживав заходів для зменшення швидкості й зупинки. На мокрій дорозі це означає гальмувати не «в останній момент», а раніше і м’якше, щоб не перевищити межу зчеплення шин з покриттям.
Найстабільніше й найкерованіше гальмування на мотоциклі в дощ досягається, коли навантаження розподіляється між двома колесами. Якщо різко натиснути лише переднє гальмо, переднє колесо може втратити зчеплення і мотоцикл «піде» з-під водія. Якщо різко працювати лише заднім гальмом, заднє колесо легше блокується і починає заносити. Плавне, дозоване натискання на переднє і заднє гальмо одночасно зменшує ризик блокування, допомагає зберегти прямолінійність руху та керованість.
Наприклад, під’їжджаючи до перехрестя після дощу, правильно почати зниження швидкості завчасно і додавати гальмівне зусилля поступово на обох гальмах. Так мотоцикл зупиниться прогнозовано навіть якщо під колесами трапиться калюжа або слизька розмітка.
Отже, вірна відповідь - "Гальмувати, плавно і акуратно натискаючи переднє і заднє гальмо.", оскільки на мокрому покритті це забезпечує контрольоване уповільнення, зменшує ризик блокування коліс і втрати стійкості.