43.14. Найкращий спосіб проїхати ділянку на мотоциклі (мопеді) зі знятим асфальтом:
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України про безпечне керування мотоциклом або мопедом на ділянках, де різко змінюється покриття (знятий асфальт, щебінь, пісок). Такі умови погіршують зчеплення шин із дорогою, збільшують гальмівний шлях і роблять траєкторію менш стабільною, тому головний акцент у правилах дорожнього руху тут — зберегти контроль над транспортним засобом і не створити небезпеки для інших учасників руху. На теоретичному іспиті перевіряють, чи розуміє водій, що небезпека для руху вимагає негайної, але плавної реакції, а не різких дій.
Питання належить до теми швидкості та безпеки руху (розділ 12 ПДР), а також до загальних обов’язків водія щодо уважності й реагування на зміну обстановки (пункт 2.3) та дій у разі виникнення небезпеки (пункт 12.3, визначення «небезпека для руху» у пункті 1.10). Правильний підхід у таких ситуаціях — завчасно знизити швидкість, діяти спокійно, тримати рівну траєкторію та гальмувати обережно, дозовано, по можливості поєднуючи переднє і заднє гальмо без блокування коліс, пам’ятаючи, що на сипкому покритті мотоцикл може «виляти» зі зростанням швидкості.
Аналіз варіантів відповідей з позиції правил дорожнього руху показує, що повна відмова їхати (розворот і «взагалі не їздити») не є універсально правильною дією для дороги загального користування: ПДР вимагають насамперед безпечно керувати і зменшувати швидкість аж до зупинки за потреби, а не завжди покидати ділянку. Порада зовсім не гальмувати небезпечна, бо суперечить вимозі вчасно зменшувати швидкість при перешкоді та зберігати контроль. Варіант із «переважно заднім гальмом» теж неповний: на практиці стабільне уповільнення на нестійкому покритті досягається саме плавним, виваженим дозуванням обох гальм і адекватною швидкістю, із збільшеною дистанцією та інтервалом (пункт 13.1), щоб уникнути зриву зчеплення і втрати керованості.
Пункт 2.3 (обов’язки водія, підпункт «б»)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».
Це перевіряє вимогу зберігати спокій/уважність і правильно реагувати на різку зміну покриття (знятий асфальт, щебінь), у т.ч. бути готовим до нестабільності мотоцикла (коливань керма/«носіння»).
Пункт 12.1
«Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
Це прямо охоплює необхідність знизити швидкість на ділянці зі знятим асфальтом (гірше зчеплення, гірша керованість), щоб зберігати контроль над мотоциклом.
Пункт 12.2
«У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги».
Хоч питання не про темну пору, але перевіряє загальну ідею ПДР: швидкість має відповідати умовам, щоб водій міг безпечно зупинитися/реагувати; на «непередбачуваній» поверхні (щебінь після фрези) це вимагає додаткового зниження швидкості.
Пункт 12.3
«У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди».
Знятий асфальт/шар щебеню є зміною дорожніх умов (небезпекою для руху), тож правильна дія за ПДР — негайно зменшити швидкість і діяти обережно (у т.ч. гальмувати так, щоб не втратити керованість).
Пункт 13.1
«Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу та стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».
На нестійкому покритті гальмівний шлях і ризик заносу/«виляяння» збільшуються, тому безпечні дистанція та інтервал мають бути більшими; це узгоджується з рекомендацією їхати спокійно та обережно гальмувати.
Пункт 1.10 (термін «Небезпека для руху»)
«Небезпека для руху — зміна дорожньої обстановки або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися».
Раптово «знятий асфальт» — типова зміна дорожньої обстановки, що за визначенням ПДР вимагає негайного зменшення швидкості та максимально керованих дій (у т.ч. обережного гальмування).
Тобто, правильна відповідь - "Знизити швидкість, зберігати спокій, використовувати і переднє і заднє гальмо обережно, взяти до уваги, що мотоцикл може носити з боку в бік при збільшенні швидкості.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій зобов’язаний бути уважним і реагувати на зміну дорожньої обстановки, обирати безпечну швидкість та у разі небезпеки негайно зменшувати швидкість, забезпечуючи постійний контроль і безпечне керування транспортним засобом.
Коли під час руху на мотоциклі або мопеді асфальт раптово закінчується і починається шар щебеню чи піску, зчеплення шин із дорогою різко погіршується. У таких умовах змінюється поведінка керма, а колеса легше втрачають контакт із твердою основою. Тому водій має діяти за загальним принципом ПДР: обирати безпечну швидкість з урахуванням стану покриття та мати змогу постійно контролювати транспортний засіб.
Насамперед доцільно плавно знизити швидкість і уникати різких маневрів. На сипкому покритті будь-який різкий поворот керма, різке закриття газу або інтенсивне гальмування можуть спровокувати ковзання чи «пірнання» переднього колеса в щебінь. Саме тому важливо зберігати спокій і керувати мотоциклом м’яко: дивитися вперед, тримати рівну траєкторію та не намагатися «виправляти» кожне невелике відхилення різкими рухами.
Гальмування на такій ділянці має бути обережним і рівномірним. ПДР вимагають не створювати небезпеки для руху, а на слизькому або нестійкому покритті це означає гальмувати плавно, без блокування коліс. Практично це досягається помірним використанням обох гальм: і переднього, і заднього, з чітким дозуванням зусилля. Якщо тиснути різко, особливо на переднє гальмо, переднє колесо може втратити зчеплення, і мотоцикл стане нестійким.
Також потрібно врахувати типову особливість мотоцикла на щебені: із збільшенням швидкості його може «водити» з боку в бік. Це не завжди означає, що ви втрачаєте контроль, але вимагає зниження швидкості та спокійного, м’якого утримання керма без різких підрулювань. Завдання водія в межах вимог ПДР щодо безпечної швидкості та безпечного керування — не допустити ситуації, коли коливання перетворюються на занос або падіння.
Отже, вірна відповідь - "Знизити швидкість, зберігати спокій, використовувати і переднє і заднє гальмо обережно, взяти до уваги, що мотоцикл може носити з боку в бік при збільшенні швидкості.", оскільки на ділянці зі знятим асфальтом зчеплення гірше, керованість менш стабільна, а безпеку забезпечують плавне зменшення швидкості, спокійні дії та обережне дозоване гальмування.