38.10. В який бік необхідно дивитися водію при зустрічному роз’їзді в темний час доби для того, щоб зменшити вірогідність засліплення?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху в темну пору доби та ризику засліплення під час зустрічного роз’їзду. Уночі світло фар різко знижує якість сприйняття дороги, а кількох секунд “сліпої” їзди достатньо, щоб не помітити пішохода, дефект покриття або транспорт на узбіччі. Тому в правилах дорожнього руху особлива увага приділяється правильній роботі з освітленням, вибору безпечної швидкості та збереженню інтервалів.
Запитання перевіряє розділ ПДР про користування зовнішніми світловими приладами та загальні обов’язки водія щодо уважності й контролю траєкторії (зокрема вимоги на кшталт своєчасного перемикання дальнього світла на ближнє під час наближення зустрічного авто). На теоретичному іспиті важливо розуміти не лише “куди дивитися”, а й навіщо: правильний напрям погляду допомагає зменшити попадання яскравого світла в очі та паралельно тримати автомобіль у межах своєї смуги за стабільним орієнтиром.
Аналіз варіантів відповіді зводиться до простого принципу: дивитися потрібно туди, де є надійний крайній орієнтир і менше прямого засліплення. Орієнтація на правий край проїзної частини дає змогу не “ловити” фари зустрічного автомобіля та контролювати положення авто відносно узбіччя. Погляд у бік лівого узбіччя або по центру дороги частіше змушує фокусуватися ближче до зустрічного потоку й джерела світла, що підвищує ймовірність засліплення та помилок у виборі траєкторії, особливо на вузьких або неосвітлених ділянках. Практично це знання допомагає водієві безпечніше пройти зустрічний роз’їзд: вчасно перейти на ближнє світло, знизити швидкість за потреби та тримати стабільний боковий інтервал.
Пункт 19.2
Дальнє світло фар слід перемикати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, у тому числі і через дзеркало заднього виду.
Пункт 2.3 (підпункт «б»)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 13.1
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пункт 1.10 (термін «Проїзна частина»)
Проїзна частина — елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів.
Пункт 1.10 (термін «Узбіччя»)
Узбіччя — елемент дороги, що прилягає безпосередньо до проїзної частини на одному рівні з нею, відрізняється типом покриття або позначений дорожньою розміткою; призначений для руху пішоходів, зупинки і стоянки транспортних засобів, а також для руху велосипедистів (у разі відсутності велосипедної доріжки), гужових возів (саней), мопедів (за відсутності іншої можливості руху).
Тобто, правильна відповідь - "У бік правого узбіччя, контролюючи край проїжджої частини дороги.", з огляду на те, що за визначенням ПДР узбіччя прилягає до проїзної частини і може бути стабільним орієнтиром для контролю траєкторії, а також водій зобов’язаний бути уважним і не допускати засліплення інших (у т.ч. своєчасно перемикаючи дальнє світло на ближнє).
Під час зустрічного роз’їзду в темний час доби основна небезпека для водія — засліплення світлом фар зустрічного автомобіля. Якщо інстинктивно дивитися прямо на фари, яскраве світло потрапляє в поле зору, зір різко “провалюється”, і водій на деякий час гірше розрізняє дорожню обстановку та навіть може втратити точне відчуття положення авто на смузі.
Щоб зменшити цю вірогідність, водієві важливо не “ловити” поглядом джерело світла, а перенести орієнтир праворуч — туди, де немає прямого засліплювального променя. Найкращим орієнтиром у такій ситуації є край проїзної частини: межа з узбіччям, бордюр, край покриття. Дивлячись у цей бік, водій одночасно уникає прямого потрапляння світла в очі та контролює, щоб автомобіль залишався в межах своєї смуги й не наближався небезпечно до зустрічного потоку.
Практично це виглядає так: коли назустріч наближається авто, ви тримаєтеся ближче до правого краю дороги з безпечним боковим інтервалом, а погляд спрямовуєте не на фари, а на правий край проїжджої частини. Це допомагає витримати траєкторію руху навіть тоді, коли зустрічне світло заважає, і водночас дозволяє вчасно помітити небезпеку біля узбіччя.
Отже, вірна відповідь - "У бік правого узбіччя, контролюючи край проїжджої частини дороги.", оскільки такий напрям погляду зменшує засліплення фарами зустрічного авто і допомагає стабільно утримувати автомобіль у межах своєї смуги.