35.9. Рухаючись прямо зі швидкістю 50 км/год., ви раптово потрапили на невелику слизьку ділянку дороги. Що слід зробити?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України про безпеку руху на слизькому покритті та правильні дії водія при раптовій втраті зчеплення. У реальних умовах коротка ділянка льоду чи “чорного” льоду небезпечна тим, що сила тертя різко зменшується, а будь-який різкий вплив на автомобіль може порушити крихкий баланс і спровокувати знос або занос. Саме тому на теоретичний іспит часто виносять ситуації, де перевіряється не “активна” реакція, а вміння не нашкодити керованості.
Запитання перевіряє розуміння розділу 12 Правил дорожнього руху (швидкість руху) та загальних обов’язків водія щодо контролю ТЗ: водій має обирати режим, який дозволяє постійно керувати автомобілем (п. 12.1), і уникати різких дій на слизькому (у тому числі різкого гальмування без крайньої потреби, п. 12.9(г)). Логіка проста: коли авто вже “в’їхало” на коротку слизьку пляму на прямій, найменш ризиковано зберегти стабільний прямолінійний рух і дочекатися, поки шини знову отримають нормальне зчеплення на сухішому покритті.
Аналіз варіантів відповідей у цьому екзаменаційному питанні показує, чому спокійна стабільність перемагає “інстинктивні” дії. Спроба плавно загальмувати на льоду все одно створює додаткове поздовжнє навантаження на шини, і навіть м’яке натискання може призвести до ковзання коліс та втрати керованості, особливо якщо покриття дуже слизьке. Натомість збереження траєкторії та швидкості на короткому відрізку мінімізує ризик зриву коліс у ковзання і дає найбільший шанс безпечно проїхати небезпечну ділянку без заносу, що й відповідає практичним вимогам правил дорожнього руху.
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пояснення застосування: раптова поява слизької ділянки різко погіршує зчеплення коліс із дорогою, тому будь-які дії, що змінюють режим руху (гальмування/прискорення/маневрування), можуть позбавити водія можливості «постійно контролювати рух» у цих умовах. Найбезпечніше — зберегти стабільний прямолінійний рух до виїзду зі слизької ділянки.
Пункт 12.9 (г) (розділ 12 «Швидкість руху»)
Водієві забороняється: різко гальмувати (крім випадків, коли без цього не можна запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
Пояснення застосування: на короткій слизькій ділянці різке гальмування є типовою причиною втрати стійкості (заносу/зносу). Якщо безпосередньої потреби «запобігти ДТП» немає, ПДР прямо забороняють різке гальмування — отже, швидкість доцільно не змінювати під час проїзду такої ділянки.
Пункт 2.3 (б)
Водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пояснення застосування: «відповідно реагувати» на раптову зміну зчеплення — означає обрати таку дію, що не погіршує керованість. Для короткої слизької ділянки на прямій найменш ризикована реакція — не робити різких керувальних дій і зберігати задані траєкторію та швидкість.
Пункт 2.3 (д)
Водій зобов’язаний: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.
Пояснення застосування: якщо слизька ділянка сама по собі створює «небезпеку для руху», водій має знижувати швидкість завчасно (до в’їзду на лід/бруд/снігову кашу). Але коли ви вже «раптово потрапили» на коротку слизьку ділянку на прямій, різке зменшення швидкості на ній може бути небезпечнішим (через втрату зчеплення). Тому оптимально — без зміни траєкторії та без різких дій проїхати ділянку і вже після неї, за потреби, безпечно скоригувати швидкість.
Тобто, правильна відповідь - "Не змінювати траєкторії та швидкості руху.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій має забезпечувати постійний контроль руху (п. 12.1), не має права різко гальмувати без крайньої потреби (п. 12.9(г)) та повинен реагувати на зміну обстановки так, щоб не створювати небезпеку втрати керованості (п. 2.3(б), 2.3(д)).
Коли ви рухаєтесь прямо 50 км/год і раптово наїжджаєте на невелику слизьку ділянку (лід, “чорний” лід, укатаний сніг), головна небезпека в тому, що зчеплення шин з дорогою різко зменшується. У цей момент автомобіль тримається на траєкторії лише завдяки невеликій силі тертя, і будь-яке додаткове “завдання” колесам може перевищити доступне зчеплення.
За змістом ПДР водій повинен керувати транспортним засобом так, щоб постійно контролювати його рух і враховувати дорожню обстановку. На слизькому покритті контроль найкраще зберігається тоді, коли ви не створюєте різких змін сил, що діють на колеса. Якщо на короткій ділянці різко загальмувати, повернути кермо або різко змінити тягу двигуна, шини можуть втратити зчеплення: виникне ковзання, а далі занос або знос з траєкторії.
Уявіть просту ситуацію: ви їдете рівно, кермо стоїть прямо, автомобіль збалансований. Раптово починає лисніти асфальт і колеса потрапляють на лід. Якщо в цей момент натиснути на гальмо, колеса можуть почати ковзати, і автомобіль стане некерованим або піде боком. Якщо різко додати газу, ведучі колеса можуть провернутися і також спровокувати втрату стабільності. Якщо ж різко смикнути кермом, для повороту потрібне бокове зчеплення, якого на льоду майже немає, і автомобіль почне “плисти” прямо або зірветься в занос.
Тому найраціональніша тактика на невеликій слизькій ділянці на прямій дорозі — зберегти те, що вже працює: прямолінійний рух і сталий режим. Тримайте кермо рівно, не гальмуйте, не прискорюйтесь і не робіть різких дій, щоб спокійно “перекотитися” через небезпечний відрізок і відновити нормальне зчеплення вже на звичайному покритті.
Отже, вірна відповідь - "Не змінювати траєкторії та швидкості руху.", оскільки на короткій слизькій ділянці будь-які різкі зміни керування, гальмування або тяги легко зривають колеса в ковзання, а стабільний прямолінійний рух дає найбільший шанс безпечно проїхати її.