35.81. Який найкращий спосіб переконатися, що у вашій сліпій зоні немає транспортних засобів чи велосипедистів?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України про безпечне маневрування та контроль дорожньої обстановки навколо автомобіля. Тема напряму пов’язана з ризиками «сліпих зон», у яких можуть опинитися мотоцикли, велосипедисти або автомобілі в сусідній смузі. Саме через такі невидимі ділянки найчастіше трапляються небезпечні ситуації під час перестроювання, повороту чи виїзду з місця, тому на теоретичний іспит з правил дорожнього руху регулярно виносять питання про правильні способи перевірки огляду.
Питання перевіряє розділ ПДР щодо обов’язків водія та початку руху/перестроювання: вимогу бути уважним і стежити за обстановкою (пункт 2.3), перед будь-якою зміною напрямку переконатися в безпечності маневру (пункт 10.1), а також під час перестроювання дати дорогу транспортним засобам у цільовій смузі (пункт 10.3). На практиці «переконатися» означає використати всі доступні способи контролю: дзеркала дають базову картину позаду і збоку, а короткий поворот голови через плече закриває саме ту «мертву» ділянку, яку дзеркала можуть не показати навіть за правильного налаштування.
Аналіз варіантів у цьому екзаменаційному питанні зводиться до того, що кожен спосіб окремо має обмеження. Перевірка лише салонного або бокових дзеркал може не виявити об’єкт у зоні, яка «випадає» з відображення, особливо коли інший учасник руху вирівнявся поруч. Поворот голови через плече, навпаки, найкраще підтверджує наявність або відсутність транспортного засобу чи велосипедиста саме у сліпій зоні, але повинен бути коротким і виконуватися разом із контролем у дзеркалах. Тому правильна логіка відповіді для теоретичного іспиту: поєднувати всі перелічені методи, щоб реально виконати вимоги правил дорожнього руху та зменшити ризик ДТП.
Пункт 10.1
Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Коротке застосування: «переконатися» на практиці означає використати всі доступні способи контролю обстановки (дзеркала, поворот голови для перевірки «сліпої зони», за наявності — системи/датчики), щоб не створити небезпеки при маневрі.
Пункт 10.3
У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Коротке застосування: щоб виконати обов’язок «дати дорогу», водій має завчасно виявити ТЗ/велосипедиста у суміжній смузі, зокрема й у «сліпій зоні».
Пункт 2.3 (підпункт «б»)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Коротке застосування: контроль «сліпих зон» є складовою уважності та безперервного спостереження за обстановкою перед маневром і під час нього.
Пункт 1.10 (термін «Перестроювання»)
Перестроювання — виїзд із займаної смуги руху або займаного ряду із збереженням напрямку руху.
Коротке застосування: питання про «сліпу зону» безпосередньо стосується саме перестроювання (зміни смуги/ряду), для якого ПДР вимагають попередньо переконатися в безпеці.
Тобто, правильна відповідь - "Все вищеперераховане.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій перед перестроюванням/зміною напрямку руху зобов’язаний переконатися в безпеці маневру та дати дорогу ТЗ у цільовій смузі, а це на практиці досягається поєднанням усіх доступних способів контролю, включно з перевіркою «сліпої зони».
Сліпа зона — це ділянка поруч із автомобілем, яку водій не бачить у жодне з дзеркал через конструкцію авто та обмеження огляду. Саме в цій зоні найчастіше “ховаються” мотоцикли та велосипедисти під час перестроювання, повороту або виїзду з місця, тому перевірка має бути максимально надійною.
ПДР зобов’язують водія перед початком руху, перестроюванням, поворотом, розворотом чи будь-якою зміною напрямку переконатися в безпечності маневру та в тому, що він не створить небезпеки або перешкод іншим учасникам руху. Оскільки одними лише дзеркалами повністю виконати цю вимогу не завжди можливо через “мертві” ділянки, на практиці застосовують поєднання кількох способів контролю.
Перший крок — правильне використання дзеркал: салонного та зовнішніх. Перед маневром ви оцінюєте обстановку позаду і збоку, визначаєте, чи наближається транспорт, і чи є достатній інтервал. Але навіть за правильного налаштування дзеркал залишається зона, де інший учасник руху може бути поруч, але вже “випасти” з відображення.
Тому наступний обов’язковий елемент — короткий контрольний поворот голови через плече в бік маневру. Це швидка перевірка саме тієї ділянки, яку не перекривають дзеркала. Типовий приклад: ви бачите автомобіль у лівому дзеркалі, починаєте наздоганяти його або він вирівнюється з вами, і в певний момент він зникає з дзеркала, але ще не з’явився в периферійному зорі. Саме в цей момент він знаходиться у сліпій зоні, і контрольний погляд через плече дає відповідь, чи можна безпечно змінювати смугу.
Додатково можуть допомагати технічні засоби: асферичні (сферичні) вставки на дзеркалах або штатні системи контролю сліпих зон, які попереджають про об’єкт поруч. Вони розширюють можливості огляду та зменшують ризик помилки, але не замінюють обов’язку водія переконатися в безпеці маневру, а лише доповнюють дзеркала і контрольний поворот голови.
Отже, вірна відповідь - "Все вищеперераховане.", оскільки найнадійніша перевірка сліпої зони досягається поєднанням огляду в дзеркала, короткого повороту голови для контролю “мертвої” ділянки та використання наявних допоміжних засобів, щоб виконати вимогу ПДР переконатися в безпечності маневру.