35.47. Дистанція до зустрічного автомобіля в тумані завжди здається більшою, а швидкість меншою, ніж насправді:
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху в складних метеоумовах і перевіряє, чи розуміє водій, як туман впливає на зорове сприйняття та ризик зіткнення. В умовах недостатньої видимості помилки оцінки дистанції та швидкості особливо небезпечні, адже рішення (гальмування, відмова від маневру, вибір інтервалу) потрібно приймати швидше, а часу на реакцію фактично менше, ніж здається.
За змістом це перевірка знань розділів правил дорожнього руху про недостатню видимість і вибір безпечної швидкості та дистанції: терміни з пункту 1.10, обов’язок бути уважним (пункт 2.3), вимоги щодо безпечної швидкості в умовах недостатньої видимості (пункти 12.1–12.2), дотримання дистанції (пункт 13.1) та використання світлових приладів, зокрема протитуманних фар (пункти 19.1 і 19.4). На теоретичному іспиті важливо розуміти, що туман розсіює світло фар і “з’їдає” контраст та орієнтири, тому зустрічний автомобіль часто сприймається як більш далекий, а швидкість його наближення здається меншою, ніж у реальності.
Правильним є варіант, який підтверджує цей оптичний обман: у тумані водій схильний недооцінювати небезпеку зближення, бо бачить переважно розмите світло й неповну картину дороги. Неправильний варіант заперечує типову для туману помилку оцінки, через яку водії залишають собі замало часу на гальмування та можуть помилково почати маневр або не знизити швидкість.
Практичний висновок для водія простий: у тумані не можна довіряти “відчуттю”, що зустрічний транспорт далеко і рухається повільно. Потрібно зменшувати швидкість так, щоб мати змогу зупинитися в межах видимості, збільшувати дистанцію та інтервали, вмикати належне освітлення і за потреби протитуманні фари, пам’ятаючи, що саме ваші швидкість і дистанція є тим, що ви реально контролюєте.
Пункт 1.10 (термін «Недостатня видимість»)
Недостатня видимість — видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Пункт 1.10 (термін «Обмежена видимість»)
Обмежена видимість — видимість дороги в напрямку руху, обмежена рельєфом місцевості, геометричними параметрами дороги, рослинністю, будівлями, спорудами тощо.
Пункт 2.3 (підпункт «б»)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 12.2
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги в напрямку руху.
Пункт 13.1
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, та стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пункт 19.1
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги на механічному транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені фари ближнього або дальнього світла (за відсутності зустрічних транспортних засобів), а на мопеді — фара.
Пункт 19.4
Протитуманні фари дозволяється використовувати в умовах недостатньої видимості як окремо, так і разом із ближнім або дальнім світлом фар.
Задні протитуманні ліхтарі дозволяється використовувати лише в умовах недостатньої видимості.
Тобто, правильна відповідь - "Так.", з огляду на те, що за визначенням ПДР туман є умовою недостатньої видимості, у якій водій зобов’язаний бути особливо уважним і обирати швидкість та дистанцію з урахуванням обмеженої видимості (щоб мати змогу зупинитися в межах видимості дороги), оскільки зорове сприйняття відстані та швидкості в таких умовах є ненадійним.
У тумані водій отримує неповну й спотворену зорову інформацію. Видимість різко погіршується, контури предметів «розмиваються», а орієнтири (край дороги, розмітка, лінія горизонту) стають менш помітними. Через це мозок оцінює дорожню обстановку неточно.
Коли назустріч рухається автомобіль, ви часто бачите не сам транспортний засіб чітко, а переважно розсіяне світло його фар. У тумані світловий потік розсіюється краплинами вологи, тому джерело світла здається «м’яким» і віддаленим. Як наслідок, відстань до зустрічного автомобіля сприймається більшою, ніж вона є насправді.
Одночасно з цим у тумані важче оцінити зближення з зустрічним транспортом. Через слабкий контраст і відсутність чітких орієнтирів здається, що зближення відбувається повільніше, тобто швидкість зустрічного автомобіля (і швидкість зближення загалом) сприймається меншою, ніж у реальності. Це небезпечно тим, що водій може помилково «залишити собі» менше часу на рішення: зниження швидкості, вибір безпечного бокового інтервалу чи відмову від маневру.
Саме тому в умовах недостатньої видимості ПДР зобов’язують водія бути особливо уважним і обирати безпечну швидкість з урахуванням видимості та стану дороги, а також діяти так, щоб постійно мати можливість безпечно зупинитися в межах видимої ділянки. Практично це означає: у тумані слід закладати «похибку» на оптичний обман і не довіряти відчуттю, що зустрічний автомобіль далеко і рухається повільно.
Отже, вірна відповідь - "Так.", оскільки в тумані через обмежену видимість і розсіювання світла спотворюється сприйняття: зустрічний автомобіль здається далі, а його швидкість (і швидкість зближення) меншою, ніж є насправді.