35.46. Водіння вночі є безпечнішим, ніж водіння в денний час, оскільки на дорозі відносно невелика кількість автомобілів?
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху в темну пору доби та руйнує поширений міф, що «вночі безпечніше, бо машин менше». На практиці рівень ризику визначається не лише інтенсивністю потоку, а насамперед видимістю, здатністю водія вчасно розпізнати небезпеку та швидкістю реакції. Уночі ці фактори погіршуються: дорожня обстановка читається гірше, частіше трапляються засліплення фарами, а втома і сонливість знижують концентрацію, що робить поїздки потенційно небезпечнішими навіть на «порожній» дорозі.
Питання перевіряє знання термінів і вимог розділів Правил дорожнього руху, пов’язаних із темною порою доби та недостатньою видимістю, а також обов’язків водія. У контексті теоретичного іспиту важливо розуміти логіку ПДР: водій зобов’язаний бути уважним і відповідно реагувати на зміну обстановки (п. 2.3), уночі та за недостатньої видимості обирати таку швидкість, щоб зупинка була можлива в межах видимості дороги (пп. 12.1–12.2), а також правильно користуватися освітлювальними приладами (пп. 19.1–19.2). Це означає, що менша кількість автомобілів не компенсує обмеження оглядовості та додаткові нічні ризики.
У варіанті, який стверджує, що нічне керування безпечніше через менший трафік, ігнорується ключовий фактор: водій у темряві контролює ситуацію лише в «коридорі» світла фар, пізніше помічає пішоходів, велосипедистів, перешкоди чи зміни рельєфу, а також може втрачати орієнтацію через відблиски або засліплення. Правильний підхід, який очікують на іспиті з ПДР України, полягає в усвідомленні, що вночі безпека досягається підвищеною уважністю, коректним світлом і зниженням швидкості, а не самим фактом меншої інтенсивності руху.
Пункт 1.10 (термін «Темна пора доби»)
Темна пора доби — частина доби від закінчення вечірніх сутінків до початку ранкових сутінків.
Пункт 1.10 (термін «Недостатня видимість»)
Недостатня видимість — видимість дороги в напрямку руху, що є меншою ніж 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Пункт 2.3 (підпункт «б»)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі.
Коротке застосування: у темну пору доби через гіршу видимість і підвищені ризики (засліплення, пізніше виявлення перешкод) вимога підвищеної уважності стає критичною, тому “менше авто” саме по собі не робить рух безпечнішим.
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 12.2
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги в напрямку руху.
Коротке застосування: саме ПДР прямо підкреслюють, що вночі/за недостатньої видимості безпечність забезпечується зменшенням швидкості під “межі видимості”, а не фактом меншої інтенсивності руху.
Пункт 19.1
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені фари ближнього (дальнього) світла та задні габаритні ліхтарі, а на причепі — габаритні ліхтарі.
Коротке застосування: ПДР визнають підвищену небезпеку темної пори доби через обмежену видимість і встановлюють спеціальний обов’язок рухатися з увімкненими приладами освітлення.
Пункт 19.2
Дальнє світло фар повинно бути переключене на ближнє: на відстані не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також у разі, коли воно може засліпити інших водіїв.
Коротке застосування: уночі додається специфічний ризик засліплення, тому правила окремо регламентують користування дальнім світлом; це також спростовує тезу, що “вночі безпечніше” лише через меншу кількість авто.
Тобто, правильна відповідь - "Ні.", з огляду на те, що за визначенням ПДР темна пора доби та недостатня видимість прямо вимагають підвищеної уважності, обов’язкового використання освітлювальних приладів і вибору такої швидкості, щоб зупинка була можлива в межах видимості дороги, а отже менша інтенсивність руху не робить нічне керування безпечнішим за денне.
На перший погляд здається логічним: уночі машин менше, отже й ризик менший. Але безпека руху визначається не лише кількістю автомобілів, а насамперед тим, наскільки водій здатний вчасно побачити небезпеку, правильно її оцінити та встигнути зреагувати. Саме ці можливості в темну пору доби суттєво погіршуються.
Уночі видимість обмежена. Водій фактично контролює ситуацію лише в межах освітленої фарами ділянки дороги, а все поза цим «коридором» помітити складніше. Це особливо небезпечно щодо пішоходів, велосипедистів, тварин, нерівностей або предметів на проїзній частині: їх можна виявити пізніше, ніж удень, і часу на маневр чи гальмування буде менше. Тому швидкість у темний час доби потрібно обирати так, щоб мати можливість зупинитися в межах видимості дороги, і це базовий принцип безпечного керування.
Друга причина — втома та зниження уваги. Уночі природно падає працездатність, частіше виникає сонливість, а час реакції збільшується. Навіть якщо дорога здається «порожньою», саме це може створити хибне відчуття безпеки, через яке водій несвідомо розслабляється або перевищує безпечну швидкість. На практиці це підвищує ризик ДТП, особливо в передранкові години.
Третя типова небезпека — засліплення світлом. Зустрічні фари, неправильне або несвоєчасне перемикання дальнього/ближнього світла, відблиски на мокрому покритті можуть тимчасово погіршити зір і орієнтацію. У такій ситуації навіть коротка «втрата» чіткої видимості може стати критичною, бо часу на виправлення помилки менше, ніж удень.
Отже, вірна відповідь - "Ні.", оскільки менша інтенсивність руху вночі не компенсує обмежену видимість, ризик засліплення та зниження уваги і швидкості реакції водія, через що загальна небезпека керування зростає.