35.142. Якщо під час сильного дощу видимість раптово погіршується, Вам слід:
Це екзаменаційне питання з ПДР України про безпеку руху в складних погодних умовах, коли через сильний дощ різко погіршується огляд і змінюється зчеплення шин із дорогою. У таких ситуаціях водій має діяти не «як зазвичай», а підлаштовувати стиль керування під дорожню обстановку: мокре покриття збільшує гальмівний шлях, а водяний пил і бризки зменшують видимість та час на реакцію. Саме тому ця тема важлива для теоретичного іспиту та реального керування, адже помилка в швидкості або дистанції найчастіше закінчується ДТП.
Питання перевіряє знання розділу 12 «Швидкість руху» (пункти 12.1 і 12.3) та розділу 13 «Дистанція, інтервал, зустрічний роз’їзд» (пункт 13.1) правил дорожнього руху. Логіка проста: при раптовому погіршенні видимості водій зобов’язаний обрати безпечнішу швидкість, щоб зберігати контроль над авто і мати змогу вчасно зреагувати, а також збільшити дистанцію, бо на мокрій дорозі гальмування потребує більше часу і відстані. Це також частково пов’язано з поняттям «недостатня видимість» у ПДР, коли огляд дороги суттєво обмежений опадами.
Аналіз варіантів у цьому екзаменаційному питанні показує, що найбезпечніша тактика — плавно зменшити швидкість і збільшити відстань до авто попереду: це дає запас часу на реакцію, зменшує ризик заносу та допомагає уникнути зіткнення, якщо попередній транспорт різко пригальмує. Повна зупинка як універсальна відповідь не є правильною, бо зупинятися слід лише за реальної необхідності та в безпечному місці; раптове гальмування на смузі руху може створити ще більшу небезпеку для тих, хто їде позаду. Увімкнення дальнього світла у дощ також не вирішує проблему: воно може погіршувати видимість через відблиски від крапель і засліплювати інших водіїв, тоді як ключовим за правилами дорожнього руху залишається контроль швидкості та безпечна дистанція.
Пункт 12.1 (Розділ 12 «Швидкість руху»)
Водій повинен керувати транспортним засобом із швидкістю, що не перевищує встановлених обмежень, з урахуванням дорожньої обстановки, особливостей вантажу, стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пояснення застосування: раптове погіршення видимості під час сильного дощу є зміною дорожньої обстановки, яка вимагає вибору меншої (безпечної) швидкості для збереження керованості та контролю руху.
Пункт 13.1 (Розділ 13 «Дистанція, інтервал, зустрічний роз’їзд»)
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пояснення застосування: на мокрому покритті та за гіршої видимості зростає гальмівний шлях і зменшується час на реагування, тому безпечна дистанція має бути більшою.
Пункт 12.3 (Розділ 12 «Швидкість руху»)
У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Пояснення застосування: раптове погіршення видимості в сильний дощ створює небезпеку для руху, тому першочерговою дією за ПДР є негайне зниження швидкості (за потреби — аж до зупинки).
Пункт 1.10 (термін «Недостатня видимість»)
Недостатня видимість — видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена (туманом, сутінками, дощем, снігопадом тощо) і становить менше 300 м.
Пояснення застосування: сильний дощ може створити умови недостатньої видимості, за яких водій повинен діяти обережніше, зокрема коригувати швидкість та дистанцію відповідно до реальних умов.
Тобто, правильна відповідь - "Зменшити швидкість та збільшити відстань до транспортного засобу, що рухається попереду.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій зобов’язаний обирати безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки та видимості (п. 12.1), у разі небезпеки негайно зменшувати швидкість (п. 12.3) і дотримувати безпечної дистанції залежно від умов руху (п. 13.1).
Під час сильного дощу дорожня обстановка може змінитися за секунди: перед вами з’являється «стіна» води, бризки від коліс інших авто закривають огляд, а контури розмітки й транспортних засобів попереду стають гірше помітні. У такій ситуації водій має керуватися загальним принципом ПДР: швидкість повинна бути безпечною з урахуванням видимості та стану покриття, щоб ви могли вчасно зреагувати й зупинитися в межах видимої ділянки дороги.
На мокрій дорозі зчеплення шин з покриттям зменшується, тому гальмівний шлях стає довшим, а реакції автомобіля на кермо і гальма можуть бути менш передбачуваними. Якщо ви залишаєте ту саму швидкість, що й на сухому асфальті, то при раптовій перешкоді або різкому гальмуванні автомобіля попереду у вас просто може не вистачити ні часу на реакцію, ні дистанції для зупинки. Саме тому перша правильна дія — плавно зменшити швидкість.
Друга обов’язкова логічна дія — збільшити дистанцію до транспортного засобу, що рухається попереду. Дистанція потрібна не «для комфорту», а як запас часу: щоб побачити гальмування попереду, оцінити ситуацію через погіршену видимість і зупинитися без різких маневрів. Наприклад, якщо попереду авто різко пригальмує перед калюжею або через перешкоду, збільшена відстань дозволить вам гальмувати плавно й уникнути зіткнення навіть на слизькому покритті.
Крім того, коли ви тримаєте більшу дистанцію, на лобове скло потрапляє менше водяного пилу і бризок з-під коліс, що додатково покращує огляд. Це не замінює склоочисники чи світло, але напряму знижує ризик «втратити картинку» саме в той момент, коли потрібно приймати рішення.
Отже, вірна відповідь - "Зменшити швидкість та збільшити відстань до транспортного засобу, що рухається попереду.", оскільки в дощ різко погіршується видимість і зменшується зчеплення з дорогою, через що зростає гальмівний шлях і для безпечної зупинки потрібні менша швидкість та більша дистанція.