35.143. Що необхідно пам’ятати, якщо Ви плануєте тривалу поїздку:
Це екзаменаційне питання зосереджене на безпеці дорожнього руху під час тривалих поїздок і впливі втоми на увагу, реакцію та здатність безпечно керувати автомобілем. У контексті ПДР України втома водія є одним із найнебезпечніших факторів, бо призводить до помилок, «мікросну» та втрати контролю, особливо на заміських дорогах і під час монотонного руху. Саме тому вивчення правил дорожнього руху в цій частині важливе не лише для теоретичного іспиту, а й для реальної щоденної практики.
Питання перевіряє знання розділу 2 «Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів» (зокрема вимогу бути уважним і заборону керування у стомленому стані), а також логіку безпечного вибору умов руху з розділу 12 «Швидкість руху» у зв’язку з видимістю в темну пору доби. Правильний підхід до далекої дороги полягає в тому, щоб планувати рух переважно вдень і закладати регулярні перерви: так легше підтримувати концентрацію, зменшити накопичення втоми та уникнути ситуації, коли керування фактично стає небезпечним і суперечить вимогам ПДР України.
Аналіз варіантів відповідей зводиться до оцінки ризиків. Ідея їхати вночі через менший трафік часто хибна: у темну пору гірша видимість, швидше настає сонливість, а ризики на дорозі зростають, тому така порада не відповідає принципам безпечного керування. Рекомендація їхати без зупинок також неправильна, бо саме безперервне керування прискорює перевтому і знижує уважність, що прямо суперечить обов’язку водія постійно контролювати транспортний засіб. Натомість поїздка вдень із частими перервами на відпочинок, прогулянку та відновлення уваги є найбільш безпечною стратегією, яку й очікують побачити в відповіді на теоретичному іспиті.
Пункт 2.9 (розділ 2 «Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів»)
Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у хворобливому або стомленому стані, що ставить під загрозу безпеку дорожнього руху.
Пояснення застосування: тривала поїздка без відпочинку призводить до втоми, а отже — до стану, за якого керування заборонене; тому планування поїздки з частими перервами є прямим виконанням цієї вимоги ПДР.
Пункт 2.3 (розділ 2 «Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів»)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пояснення застосування: втома різко знижує уважність і здатність своєчасно реагувати на зміну обстановки, тому регулярні зупинки для відпочинку допомагають виконувати обов’язок бути уважним протягом усієї поїздки.
Пункт 12.2 (розділ 12 «Швидкість руху»)
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Пояснення застосування: рух удень зазвичай забезпечує кращу видимість і, відповідно, безпечніші умови руху (менше факторів «недостатньої видимості»), що узгоджується з рекомендацією планувати далекі поїздки переважно на денний час.
Пункт 12.1 (розділ 12 «Швидкість руху»)
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пояснення застосування: за тривалого керування без відпочинку погіршується контроль над рухом і здатність безпечно керувати, тому перерви для відпочинку — елемент забезпечення можливості «постійно контролювати рух» у значенні цього пункту.
Тобто, правильна відповідь - "Краще їхати протягом дня і робити багато перерв для відпочинку.", з огляду на те, що ПДР прямо забороняють керування у стомленому стані та зобов’язують водія бути уважним і безпечно керувати з урахуванням видимості й умов руху.
Плануючи тривалу поїздку, водій має пам’ятати, що головним фактором ризику стає втома. У ПДР України прямо зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому або стомленому стані, який знижує увагу та швидкість реакції. На великій відстані втома наростає поступово, і водій може не помітити момент, коли увага вже критично погіршилась.
Найбезпечніше організувати поїздку так, щоб їхати переважно вдень. У денний час, як правило, краща видимість і легше оцінювати дорожню обстановку: простіше вчасно помітити пішохода, перешкоду, дорожні знаки та розмітку. Крім того, вдень організм природно активніший, а вночі зростає сонливість, що підвищує ризик «мікросну» за кермом, коли водій на кілька секунд фактично втрачає контроль над автомобілем. Наприклад, на заміській дорозі при рівному русі саме монотонність у поєднанні з нічною втомою часто призводить до виїзду на узбіччя або на зустрічну смугу.
Друга обов’язкова умова безпечної далекої дороги — регулярні перерви. Тривале безперервне керування знижує концентрацію, погіршує координацію та здатність швидко приймати рішення, а це прямо впливає на безпеку. Практично це означає, що маршрут потрібно планувати з місцями зупинок заздалегідь і робити короткі паузи кожні кілька годин: вийти з автомобіля, пройтися, розім’ятися, дати відпочинок очам. Якщо з’являються ознаки дрімоти або «важкої голови», правильно не продовжувати рух «ще трохи», а знайти безпечне місце для відпочинку і відновити працездатність.
Також денна поїздка з перервами простіша з практичної точки зору: легше знайти працюючі заправки, місця для відпочинку та допомогу у разі непередбаченої ситуації. Це зменшує стрес водія, а менше напруження — вища уважність і стабільніша поведінка на дорозі.
Отже, вірна відповідь - "Краще їхати протягом дня і робити багато перерв для відпочинку.", оскільки це зменшує ризик керування у стомленому стані, покращує видимість і підтримує належний рівень уваги та реакції протягом усієї поїздки.