23.13. Яка відстань має бути забезпечена між транспортними засобами у разі буксирування на гнучкому зчепленні?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України перевіряє знання правил безпечного буксирування, адже під час руху на тросі між двома автомобілями виникає «дистанція зв’язки», від якої напряму залежить ризик зіткнення під час гальмування, старту або проїзду поворотів. Для теоретичного іспиту важливо розуміти, що така відстань регламентується не «на око», а чіткою нормою правил дорожнього руху.
Питання належить до розділу ПДР про буксирування та застосування зчеплення, зокрема до пункту 23.3, який встановлює вимоги до жорсткого і гнучкого зчеплення. Саме цей пункт визначає допустимий діапазон для гнучкого зчеплення, а також додаткову вимогу щодо позначення троса (через кожний метр щитками/прапорцями або використання світлоповертального покриття). Тому правильним є варіант, який відповідає нормі 23.3, а не наближеним «схожим» значенням.
Якщо коротко розібрати варіанти: діапазони 3–5 м і 4–5 м є неправильними, бо допускають довжину менше мінімально дозволеної межі, що підвищує ризик «наїзду» буксированого авто під час гальмування. Варіанти 5–7 м і 4–7 м теж не відповідають правилам дорожнього руху, бо виходять за максимально дозволену межу, через що зв’язка стає менш керованою на поворотах і може сильніше відхилятися від траєкторії. У практиці це знання допомагає правильно підібрати трос і виконувати буксирування передбачувано та безпечно, як того вимагають ПДР України.
Пункт 23.3
Жорстке зчеплення має забезпечувати відстань між транспортними засобами не більше 4 м, гнучке — в межах 4—6 м. Гнучке зчеплення через кожний метр позначається сигнальними щитками або прапорцями згідно з вимогами пункту 30.5 цих Правил (за винятком використання гнучкого зчеплення з покриттям зі світлоповертального матеріалу).
Цей пункт безпосередньо встановлює норму відстані між транспортними засобами під час буксирування на гнучкому зчепленні.
Пункт 1.10 (термін «Буксирування»)
Буксирування — переміщення одним транспортним засобом іншого транспортного засобу, яке не належить до експлуатації автопоїздів (транспортних составів) на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування.
Це визначення окреслює, що йдеться саме про переміщення одного транспортного засобу іншим із застосуванням, зокрема, гнучкого зчеплення, для якого й нормується відстань у п. 23.3.
Тобто, правильна відповідь - "4–6 м.", з огляду на те, що за визначенням ПДР гнучке зчеплення має забезпечувати відстань між транспортними засобами в межах 4—6 м (п. 23.3).
Під час буксирування на гнучкому зчепленні між двома транспортними засобами фактично з’являється «рухома дистанція», яку задає довжина троса (або іншого гнучкого елемента). Ця відстань має бути такою, щоб водій буксированого автомобіля встигав реагувати на зміну швидкості попереду та не створював ризику зіткнення.
Пункт 23.3 ПДР України прямо встановлює вимогу до гнучкого зчеплення: воно повинно забезпечувати відстань між транспортними засобами в межах 4–6 метрів. Тобто правила не дозволяють робити її ні меншою, ні більшою за цей діапазон.
Логіка такого обмеження проста. Якщо зчеплення буде коротшим за 4 метри, під час гальмування або нерівномірного руху буксирований автомобіль може надто швидко «наздогнати» той, що буксирує, і це підвищує ризик контакту між автомобілями. Якщо ж зчеплення довше за 6 метрів, керування зв’язкою ускладнюється, особливо під час поворотів: буксирований автомобіль може сильніше відхилятися від траєкторії буксируючого, створюючи небезпеку для інших учасників руху.
Отже, вірна відповідь - "4–6 м.", оскільки п. 23.3 ПДР визначає, що гнучке зчеплення повинно забезпечувати відстань між транспортними засобами саме в межах 4–6 метрів.