35.25. Під час руху в умовах туману відстань до предметів видається:
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху в складних погодних умовах, коли видимість обмежена. У тумані контрастність і чіткість контурів падають, світло розсіюється, а орієнтири на дорозі сприймаються гірше. Через такий «серпанок» водій може неправильно оцінити дорожню обстановку, що напряму впливає на вибір швидкості, дистанції та моменту гальмування.
Питання перевіряє розділ Правила дорожнього руху щодо руху в умовах недостатньої видимості (терміни п. 1.10), а також практичні вимоги до безпечної швидкості й дистанції (пп. 12.1, 12.2, 13.1). Суть у тому, що в тумані предмети здаються далі, ніж вони є насправді: мозок «зчитує» розмитість як ознаку більшої відстані. Тому варіант, де відстань сприймається більшою, відповідає реальним особливостям зорового сприйняття в тумані та логіці цих норм ПДР.
Інші варіанти не підходять, бо зменшення або «правдива» оцінка відстані в тумані не є типовою: навпаки, саме завищення дистанції на око створює ризик запізнілої реакції, особливо на світло фар, габарити попутного авто чи раптову перешкоду. Для теоретичного іспиту важливо запам’ятати практичний висновок: у тумані потрібно свідомо коригувати поведінку за правилами дорожнього руху, знижувати швидкість до можливості зупинки в межах видимості та збільшувати дистанцію, не покладаючись на «відчуття відстані».
Пункт 1.10 (термін «Недостатня видимість»)
Недостатня видимість — видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Коротке застосування: туман прямо віднесено ПДР до умов недостатньої видимості, за яких водій має діяти з підвищеною обережністю (зокрема, коригувати швидкість і дистанцію через гірше зорове сприйняття).
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 12.2
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги в напрямку руху.
Коротке застосування: у тумані (недостатня видимість) ПДР прямо вимагають обирати таку швидкість, щоб зупинка була можлива в межах фактичної видимості; це пов’язано з тим, що в тумані водій може помилятися в оцінці відстані до об’єктів.
Пункт 13.1
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Коротке застосування: в умовах туману зростає ризик помилкової оцінки відстані до об’єктів, тому вимога ПДР щодо безпечної дистанції/інтервалу стає критичною.
Пункт 19.1
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах повинні бути ввімкнені фари ближнього або дальнього світла.
Пункт 19.4
Протитуманні фари можна використовувати в умовах недостатньої видимості, а також у темну пору доби на неосвітлених ділянках доріг разом із ближнім або дальнім світлом фар.
Пункт 19.5
Задні протитуманні ліхтарі дозволяється вмикати тільки в умовах недостатньої видимості.
Коротке застосування: ці пункти підкреслюють, що туман у ПДР розглядається як спеціальні умови руху (недостатня видимість), які потребують додаткового позначення транспортного засобу та обережнішого керування.
Тобто, правильна відповідь - "Більшою, ніж насправді.", з огляду на те, що за визначенням ПДР туман є умовами недостатньої видимості (п. 1.10), а в таких умовах водій зобов’язаний керувати з урахуванням обмеженої видимості, обираючи безпечну швидкість (пп. 12.1, 12.2) і безпечну дистанцію (п. 13.1), оскільки зорове сприйняття відстані у тумані є менш точним.
Під час туману водій рухається в умовах недостатньої видимості. У ПДР (п. 1.10) зазначено, що недостатня видимість має місце, коли видимість дороги в напрямку руху становить менше 300 м, зокрема в тумані. Тобто ви бачите дорожню обстановку гірше, ніж зазвичай, і зростає ризик помилкової оцінки ситуації.
Туман працює як «серпанок»: контури предметів стають розмитими, контраст зменшується, а світло розсіюється. Через це зорові орієнтири, за якими ми зазвичай визначаємо відстань (чіткість країв, різниця кольорів, деталізація), спрацьовують неправильно. Мозок сприймає об’єкт так, ніби між вами і ним більший «шар повітря», а отже робить висновок, що предмет знаходиться далі, ніж є насправді.
Наприклад, у тумані світло фар зустрічного автомобіля або задні вогні попутного можуть здаватися далекими, хоча автомобіль уже наблизився на небезпечну дистанцію. Те саме стосується нерухомих перешкод: може скластися враження, що до припаркованого авто чи пішохода ще достатньо місця, але фактично часу на реакцію і гальмування значно менше.
Саме тому в тумані важливо знижувати швидкість, збільшувати дистанцію і уважніше контролювати обстановку за розміткою та краєм проїзної частини, не покладаючись лише на «відчуття відстані» на око.
Отже, вірна відповідь - "Більшою, ніж насправді.", оскільки в тумані через розсіювання світла й розмитість контурів погіршується оцінка дистанції, і предмети здаються водієві далі, ніж вони є фактично.