63.7. Як слід вчинити водієві тролейбуса, якщо під час руху сухою дорогою з асфальтобетонним покриттям почав накрапати дощ?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України про безпеку руху в умовах раптової зміни дорожньої обстановки, коли покриття з сухого асфальтобетону починає зволожуватися. Для тролейбуса така ситуація особливо важлива через велику масу, перевезення пасажирів і підвищені вимоги до плавності керування: на початку дощу зчеплення коліс із дорогою може різко погіршитися, а гальмівний шлях помітно зрости. Саме тому на теоретичний іспит часто виносять запитання, що вчать завчасно реагувати, а не чекати, доки дорога «повністю намокне».
За змістом це завдання перевіряє знання розділів Правил дорожнього руху щодо обов’язків водія та вибору безпечної швидкості: водій має бути уважним і відповідно реагувати на зміну обстановки (п. 2.3), обирати швидкість з урахуванням стану покриття (п. 12.1), у разі небезпеки одразу вживати заходів для зменшення швидкості (п. 12.3) та дотримувати безпечної дистанції (п. 13.1). Початок дощу на міській дорозі часто супроводжується утворенням слизької плівки з пилу та залишків нафтопродуктів, тому «обережність» тут означає плавне уповільнення, відмову від різких маневрів і збільшення дистанції.
Правильним є варіант, де передбачено зниження швидкості та підвищену обережність: це дає запас часу й відстані для гальмування та допомагає зберегти керованість. Рух без зміни швидкості ігнорує падіння коефіцієнта зчеплення та збільшення гальмівного шляху, що суперечить вимогам правил дорожнього руху щодо безпечної швидкості. А спроба «проскочити» швидше є найбільш ризиковою: вищі швидкість і інерція роблять гальмування та повороти небезпечнішими, підвищують ймовірність заносу і створюють загрозу для пасажирів та інших учасників руху, що прямо суперечить логіці екзаменаційного питання для теоретичного іспиту.
Пункт 2.3 (підпункт «б»)
Водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Початок дощу є зміною дорожньої обстановки (зокрема, стану покриття та зчеплення), тому водій тролейбуса повинен відповідно реагувати та діяти обережно.
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Коли асфальтобетонне покриття починає зволожуватися, безпечна швидкість зменшується, отже водій має знизити швидкість, щоб зберігати контроль над тролейбусом.
Пункт 12.3
У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.
Початок дощу на сухому асфальті об’єктивно створює підвищену небезпеку ковзання, тому належною дією є негайне зменшення швидкості та максимально плавні маневри/гальмування.
Пункт 13.1
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції.
Зі зменшенням зчеплення та збільшенням гальмівного шляху під час дощу необхідно, зокрема, збільшити дистанцію (як елемент «бути обережним»).
Тобто, правильна відповідь - "Зменшити швидкість і бути обережним.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій зобов’язаний бути уважним і реагувати на зміну дорожньої обстановки (п. 2.3), обирати безпечну швидкість з урахуванням стану покриття (п. 12.1), у разі небезпеки негайно зменшити швидкість (п. 12.3) та дотримувати безпечної дистанції (п. 13.1).
Коли тролейбус рухається сухою асфальтобетонною дорогою і починає накрапати дощ, умови зчеплення коліс із покриттям змінюються одразу, а не “потім, коли дорога намокне”. У цей момент для водія головне завдання — завчасно пристосувати швидкість до нових дорожніх умов, щоб зберегти керованість і мати достатній запас для зупинки.
ПДР вимагають від водія обирати безпечну швидкість з урахуванням стану дорожнього покриття та видимості, а також керувати транспортним засобом так, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно зупинитися в межах видимої ділянки дороги. Щойно з’являються перші краплі дощу, коефіцієнт зчеплення з асфальтом зменшується, а гальмівний шлях збільшується. Для тролейбуса, який має значну масу і перевозить пасажирів, це особливо критично: різке гальмування або різкий маневр можуть спричинити занос і небезпечні ривки для людей у салоні.
Окремо слід пам’ятати про найнебезпечніший момент — початок дощу. Перші краплі змішуються з пилом, залишками масла та іншими забрудненнями на дорозі й утворюють тонку слизьку плівку. Ззовні покриття може виглядати лише злегка затемненим, але за поведінкою автомобіля воно вже “працює” як дуже слизьке. Тому саме на початку дощу ризик втратити зчеплення при гальмуванні або повороті вищий, ніж просто на рівномірно мокрому асфальті.
Практично правильні дії для водія тролейбуса в такій ситуації — завчасно і плавно знизити швидкість, уникати різких натискань на гальма та різких поворотів керма, збільшити дистанцію до транспортних засобів попереду і бути готовим до подовженого гальмівного шляху. Наприклад, під’їжджаючи до зупинки чи перехрестя, варто почати уповільнення раніше, ніж на сухій дорозі, і робити це максимально рівномірно, щоб не спровокувати ковзання.
Отже, вірна відповідь - "Зменшити швидкість і бути обережним.", оскільки на початку дощу зчеплення з асфальтом різко погіршується, гальмівний шлях збільшується, і ПДР вимагають обирати безпечну швидкість та керувати транспортним засобом так, щоб зберігати повний контроль у змінених дорожніх умовах.