63.6. Як змінюється довжина гальмівного шляху під час руху на зчленованому тролейбусі, не оснащеним гальмівною системою?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України про безпеку гальмування та розрахунок зупинної відстані в реальних умовах руху. Воно підкреслює, що довжина гальмівного шляху визначається не лише швидкістю й зчепленням з дорогою, а й технічним станом транспортного засобу та його масою. Для водія це напряму пов’язано з ризиком наїзду, вибором швидкості та необхідністю залишати достатню дистанцію в потоці.
Питання перевіряє знання розділів правил дорожнього руху щодо вибору безпечної швидкості та дистанції (пункти 12.1 і 13.1), а також розуміння вимог до справності гальмівної системи (пункт 31.4.1). У зчленованого тролейбуса, де друга секція фактично не бере участі в гальмуванні, частина маси продовжує рухатися за інерцією і “підштовхує” передню секцію. Через менше ефективне уповільнення для повної зупинки потрібна більша відстань, тому гальмівний шлях зростає.
Аналіз варіантів відповідей у цьому теоретичному іспиті логічний: твердження про зменшення через “додатковий опір причепа” хибне, бо без гальм основний фактор не опір, а інерція додаткової маси та нестача гальмівного зусилля на всіх колесах. Варіант про відсутність змін також неправильний, адже гірший стан гальмування та більша інерційність напряму впливають на дистанцію зупинки. Саме тому правильним є висновок про збільшення гальмівного шляху, і на практиці це означає: обирати нижчу швидкість, раніше починати гальмування та тримати більший інтервал, як вимагають правила дорожнього руху.
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Коротке пояснення застосування пункту: зчленований тролейбус без гальмівної системи (фактично зі зниженою ефективністю гальмування/більшою інерційністю) є «станом та особливістю транспортного засобу», що потребує врахування, оскільки при цьому зростає потрібна відстань для зупинки (гальмівний шлях).
Пункт 13.1
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, стану транспортного засобу і вантажу, що перевозиться, повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Коротке пояснення застосування пункту: вимога безпечної дистанції прямо пов’язана з довжиною гальмівного шляху; якщо гальмівний шлях збільшується (через більшу масу/гірше гальмування), водій має залишати більшу дистанцію.
Пункт 31.4.1
Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідностей вимогам стандартів: несправності робочої гальмової системи.
Коротке пояснення застосування пункту: питання додатково зачіпає значення гальмової системи для безпеки руху; відсутність/несправність гальм зумовлює гірше уповільнення і, як наслідок, більший гальмівний шлях.
Тобто, правильна відповідь - "Збільшується.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій зобов’язаний враховувати стан та особливості транспортного засобу (пункт 12.1) і дотримувати безпечної дистанції (пункт 13.1), а зменшення ефективності гальмування/зростання інерційності транспортного засобу веде до збільшення гальмівного шляху.
Під час гальмування довжина гальмівного шляху залежить від швидкості руху, зчеплення коліс із дорогою та від того, наскільки ефективно гальмівна система може створити потрібне уповільнення всім транспортним засобом. У ПДР вимоги до технічного стану гальмівної системи зводяться до того, що транспортний засіб має мати справні робочі гальма, які забезпечують його зупинку в установлених режимах, тобто гальмування має відбуватися керовано й достатньо ефективно.
Зчленований тролейбус складається з двох секцій. Якщо друга секція не оснащена гальмами, то під час натискання на педаль гальмує переважно передня частина, а задня секція продовжує рухатися за інерцією і фактично “штовхає” передню. У результаті загальна маса, яку потрібно зупинити, велика, а гальмівне зусилля прикладається не до всіх коліс, а лише до частини з них. Це зменшує можливе уповільнення і збільшує відстань, необхідну для повної зупинки.
Наприклад, при однаковій швидкості та однаковому покритті дороги звичайний тролейбус із гальмами на всіх потрібних осях зупиниться швидше, бо кожна секція бере участь у гальмуванні. А у зчленованого без гальм у причіпній частині передні гальма змушені “тягнути” на собі зупинку всього складу, тому для зупинки знадобиться більше метрів.
Отже, вірна відповідь - "Збільшується.", оскільки під час гальмування зчленованого тролейбуса без гальм у другій секції частина маси не гальмує, продовжує рух за інерцією і зменшує ефективність уповільнення всього транспортного засобу.