52.63. Яка повинна бути тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого 24-годинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни)?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху через запобігання керуванню в стані втоми. Режим праці та відпочинку напряму впливає на увагу й швидкість реакції водія, тому під час підготовки до теоретичного іспиту важливо розуміти мінімальні вимоги до міжзмінного відновлення, які допомагають уникати небезпечних ситуацій на дорозі.
Питання перевіряє знання розділу 2 Правил дорожнього руху, зокрема пункту 2.9 про заборону керувати транспортним засобом у стомленому стані. Водночас конкретну тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку визначають не самі правила дорожнього руху, а профільний нормативний акт: відповідно до п. 5.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв (Наказ Мінтрансзв’язку №340), у межах будь-якого 24-годинного періоду від початку зміни водій має мати безперервний відпочинок установленої мінімальної тривалості.
Аналіз варіантів відповідей зводиться до розуміння слова послідовних і прив’язки до 24-годинного проміжку від старту зміни. Варіант із 8 годинами є недостатнім, бо не досягає мінімуму, встановленого спеціальними нормами для недопущення перевтоми. Варіант із 12 годинами не є вимогою мінімуму: він можливий на практиці, але не відповідає формулюванню про мінімальну обов’язкову тривалість. Ключове, що вимагається, це саме суцільний відпочинок у межах 24 годин від початку робочого дня, а не «набір» годин уривками.
Пункт 2.9 (Розділ 2 «Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів», заборони для водія)
Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у хворобливому чи стомленому стані, що знижує увагу та швидкість реакції.
Цей пункт ПДР закріплює вимогу не допускати керування в стані втоми; екзаменаційне питання фактично деталізує, який мінімальний міжзмінний відпочинок встановлено спеціальними нормами для запобігання такому стану (але конкретна тривалість у годинах у ПДР не визначена).
Тобто, правильна відповідь - "Не менше 10 послідовних годин.", з огляду на те, що ПДР забороняють керування транспортним засобом у стомленому стані, а мінімальну тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія для недопущення втоми встановлено профільним нормативним актом (п. 5.1 Положення, затвердженого Наказом Мінтрансзв’язку №340).
Під час підготовки до іспиту важливо розуміти, що в питаннях про режим праці та відпочинку водія рахунок ведеться не “до кінця доби”, а в межах будь-якого 24-годинного проміжку від моменту, коли водій почав робочу зміну. Тобто відлік починається з початку зміни і далі оцінюється, чи мав водій достатній час на відновлення в межах наступних 24 годин.
Нормативна логіка тут проста: керування транспортом потребує постійної уваги, тому законодавець встановлює мінімальний безперервний період щоденного відпочинку. Саме безперервність є ключовою, адже короткі перерви протягом дня не замінюють повноцінного сну і відновлення.
Відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (пункт 5.1), у межах кожного 24-годинного періоду від початку зміни водій має отримати щоденний (міжзмінний) відпочинок встановленої мінімальної тривалості, і цей відпочинок повинен бути послідовним, тобто без “розбиття” на частини.
Наприклад, якщо водій почав зміну о 08:00, то до 08:00 наступного дня в цьому 24-годинному періоді має бути відведено не менше 10 годин підряд на міжзмінний відпочинок. Якщо ж водій відпочив, умовно, 6 годин уночі і ще 4 години вдень, це не буде відповідати вимозі, бо відпочинок має бути саме суцільним.
Отже, вірна відповідь - "Не менше 10 послідовних годин.", оскільки в будь-якому 24-годинному періоді від початку зміни водієві гарантується мінімальний безперервний міжзмінний відпочинок тривалістю щонайменше 10 годин.