52.47. Що належить до поняття відпочинок водія?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху через правильне розуміння режимів роботи та відновлення водія. У правилах дорожнього руху чіткі терміни потрібні не «для галочки», а щоб відрізняти реальний відпочинок від будь-яких пауз у поїздці, адже втома напряму впливає на увагу, швидкість реакції та ризик ДТП під час теоретичного іспиту і в реальному керуванні.
Питання перевіряє знання визначень із розділу Загальні положення ПДР, зокрема пункту 1.10 (термін «Відпочинок водія»). Суть у тому, що відпочинок трактується як суцільний проміжок часу, коли водій вільний від обов’язків керування і може розпоряджатися цим часом на власний розсуд. Це ключова відмінність від коротких зупинок у потоці, очікування в заторі чи на світлофорі, які зовні виглядають як «перерва», але не дають свободи від дорожніх обов’язків.
У варіантах відповідей правильним є той, де підкреслено можливість використати час на власний розсуд, бо це дослівно відповідає визначенню в правилах дорожнього руху. Варіант про заповнення документів не підходить, оскільки це робочі дії, а не відновлення сил. Відповідь, що зводить відпочинок лише до сну, також неправильна: сон може бути частиною відпочинку, але ПДР України ширше трактують це поняття і дозволяють водієві самостійно обирати спосіб відновлення, головне щоб час був безперервним і вільним від службових та дорожніх задач.
Пункт 1.10 (термін «Відпочинок водія»)
Відпочинок водія — безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд.
Пояснення застосування: екзаменаційне питання перевіряє знання саме визначення терміна «відпочинок водія», наведеного у розділі «Загальні положення» ПДР (п. 1.10).
Тобто, правильна відповідь - "Безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд.", з огляду на те, що за визначенням ПДР відпочинок водія — це безперервний час, яким водій розпоряджається на власний розсуд.
У ПДР поняття відпочинку водія пов’язане не з будь-якою зупинкою чи паузою, а саме з таким проміжком часу, коли водій уже не виконує обов’язки з керування і не має бути зайнятим діями, що належать до роботи водія. Тобто ключова ознака відпочинку — реальна свобода від службових чи дорожніх обов’язків.
Важливо розрізняти відпочинок і вимушені перерви, які зовні можуть бути схожими. Наприклад, зупинка на світлофорі, стояння в заторі, очікування дозволу на проїзд, заїзд на АЗС з метою заправки або коротка зупинка, щоб відповісти на дзвінок, не є відпочинком у розумінні ПДР, бо водій продовжує залишатися в режимі виконання поїздки та контролю дорожньої обстановки.
Натомість відпочинком буде такий безперервний час, коли водій може сам обирати, що робити: піти пообідати, прогулятися, поспати, відновити сили, не будучи прив’язаним до виконання завдань керування. Важливо, що цей час має бути суцільним, а не складатися з випадкових коротких зупинок під час руху.
Отже, вірна відповідь - "Безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд.", оскільки відпочинок означає саме неперерваний час, вільний від обов’язків керування, який водій може використати на власний вибір для відновлення сил.