48.56. Що означає поняття «відпочинок водія»?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху через правильне розуміння режиму праці та відновлення сил водія. У правилах дорожнього руху важливо не лише знати маневри чи знаки, а й усвідомлювати, коли людина здатна безпечно керувати авто. Саме тому ПДР прямо забороняють керування у стані втоми, а поняття відпочинку допомагає відмежувати час керування та виконання обов’язків від часу, коли водій відновлює увагу й реакцію.
Питання перевіряє знання термінології та загальних положень правил дорожнього руху, зокрема хто саме вважається водієм (розділ 1, терміни та визначення) і як це пов’язано з вимогами до стану водія під час керування (розділ 2, обов’язки та заборони). За нормативним підходом відпочинок розуміють як безперервний період, коли водій вільно розпоряджається своїм часом і не зобов’язаний виконувати дії, пов’язані з поїздкою. Це може бути сон, прийом їжі, прогулянка чи будь-які інші заняття на власний вибір, головне, що час справді «на розсуд водія».
У варіантах відповідей на теоретичний іспит правильним є той, де наголос зроблено на свободі використання часу: відпочинок не зводиться лише до сну або лише до харчування. Твердження про «винятково для сну» або «винятково для прийняття їжі» звужують зміст терміна та суперечать логіці визначення: відпочинок не диктує, чим саме займатися, а встановлює, що цей проміжок має бути безперервним і не обтяженим обов’язками керування. Розуміння цього допомагає правильно відповідати на екзаменаційні питання та краще застосовувати правила дорожнього руху на практиці, уникаючи керування втомленим.
Пункт 1.10 (термін «Водій»)
Водій — особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Цей пункт потрібен, щоб однозначно визначити, до кого застосовуються вимоги щодо режиму керування/перерв та стану (зокрема недопущення керування у стані втоми).
Пункт 2.9 (підпункт «б»)
Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані втоми чи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Цей пункт пов’язує поняття відпочинку з практичною метою: відпочинок забезпечує недопущення керування у стані втоми, що прямо заборонено ПДР.
Тобто, правильна відповідь - "Безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд.", з огляду на те, що ПДР визначають суб’єкта (п. 1.10 «водій») і забороняють керування у стані втоми (п. 2.9 «б»), а сам зміст поняття «відпочинок водія» у навчальних/екзаменаційних матеріалах подається як безперервний час на розсуд водія.
У теоретичних питаннях ПДР важливо розрізняти, коли водій виконує службові або дорожні обов’язки, а коли має право повністю розпоряджатися своїм часом. Саме для цього в нормативних визначеннях окремо пояснюється, що вважається відпочинком водія.
ПДР у пункті 1.10 визначають водія як особу, яка керує транспортним засобом (або навчає керуванню, перебуваючи в транспортному засобі). Тобто «водій» у розумінні правил — це не просто людина поруч із авто, а той, хто відповідає за керування або процес навчання керуванню.
Далі поняття «відпочинок» уточнюється в Положенні про робочий час і час відпочинку водіїв: відпочинок — це саме безперервний проміжок часу, протягом якого водій вільний у виборі, чим займатися. Ключові ознаки тут дві: час має бути без перерв і водій не зобов’язаний у цей період виконувати роботу, керувати, бути «на готовності» до керування чи виконувати інші пов’язані з поїздкою дії.
Наприклад, якщо водій зупинився і має паузу, яку може використати як захоче (поїсти, відновити сили, прогулятися, поспати), і при цьому від нього не вимагається продовжувати керування чи виконувати інші обов’язки — це і є відпочинок. Натомість час, коли водій займається діями, пов’язаними з керуванням або забезпеченням поїздки, не можна вважати відпочинком у значенні цього визначення, бо він не є «вільним на власний розсуд».
Отже, вірна відповідь - "Безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд.", оскільки відпочинок за нормативним визначенням — це саме неперервний час, коли водій не виконує обов’язків з керування і вільно розпоряджається ним.