47.6. Який з перерахованих нижче факторів не впливає на час реакції водія?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху через призму психофізіології водія. На практиці саме час реакції визначає, чи встигне водій почати гальмування або виконати маневр у момент появи небезпеки. Для теоретичного іспиту важливо розуміти, що реакція залежить не від “знань загалом”, а від стану людини та умов, у яких вона сприймає дорожню обстановку.
Питання перевіряє розуміння логіки правил дорожнього руху щодо вимог до водія: бути уважним, своєчасно реагувати на зміну обстановки та не керувати у станах, які знижують увагу і швидкість реагування. У ПДР акцент робиться на факторах, що прямо впливають на працездатність і концентрацію: вік може змінювати швидкість нервово-м’язової реакції; час доби пов’язаний із біоритмами та зниженням пильності вночі; тривале перебування за кермом призводить до втоми; температура в салоні впливає на комфорт, сонливість і зосередженість. Натомість освіта як рівень загальної підготовки не є прямим фізіологічним чинником, який “прискорює” або “гальмує” реакцію в конкретний момент на дорозі.
Практичний висновок для учня та майбутнього водія простий: під час підготовки до теоретичного іспиту варто відрізняти соціальні характеристики від факторів, що реально впливають на керування. Навіть ідеальне знання правил дорожнього руху не компенсує втому, нічний час, дискомфорт у салоні або інші стани, які знижують увагу та швидкість прийняття рішення, тому безпечна поведінка починається з контролю власного стану і умов поїздки.
Пункт 1.10 (термін «Водій»)
Не можу навести точне дослівне формулювання терміна без звірки з чинною офіційною редакцією ПДР України. За змістом ПДР, «водій» — це особа, яка керує транспортним засобом (а також особа, що навчає керуванню, перебуваючи в ТЗ).
Застосування до питання: екзаменаційне питання стосується фізіологічних та психофізичних властивостей саме водія (зокрема швидкості реагування), а не його соціальних характеристик на кшталт освіти.
Пункт 2.3 (обов’язки водія)
Не можу відтворити пункт 2.3 дослівно без доступу до офіційного тексту, але за офіційною логікою ПДР цей пункт установлює, що водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не відволікатися від керування.
Застосування до питання: «час реакції» прямо пов’язаний з вимогою бути уважним і своєчасно реагувати; освіта як така в ПДР не визначається як чинник, що забезпечує/погіршує реакцію.
Пункт 2.9 (водієві забороняється керувати транспортним засобом)
Не можу навести дослівний текст без звірки з чинною редакцією, але цей пункт прямо містить заборону керування:
— у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння;
— під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
— у хворобливому стані, у стані втоми тощо (коли це може впливати на безпеку руху).
Застосування до питання: ПДР прямо пов’язують швидкість реакції/увагу з фізіологічним станом і впливом речовин/препаратів, але не пов’язують її з «освітою» як окремим фактором.
Пункт 12.1
Не можу гарантувати дослівність без офіційного джерела, але пункт 12.1 встановлює обов’язок водія вибирати безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, видимості в напрямку руху, стану ТЗ і вантажу, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.
Застосування до питання: вимога обирати швидкість «із запасом» під можливості водія (включно з реагуванням) підкреслює, що на практиці важливі стан водія, уважність і умови руху, а не рівень освіти.
Тобто, правильна відповідь - "Освіта.", з огляду на те, що за визначенням ПДР акцент робиться на уважності водія та забороні керування під впливом факторів, які знижують увагу і швидкість реакції (зокрема лікарських препаратів, втоми, сп’яніння), тоді як «освіта» як чинник часу реакції в ПДР не передбачена.
У ПДР під часом (швидкістю) реакції водія розуміють проміжок від моменту, коли водій помітив небезпеку, і до початку дії для її відвернення. Тобто не до повної зупинки автомобіля, а саме до першої керуючої дії: натискання на педаль гальма або поворот керма.
На цей час реально впливають чинники, які змінюють фізіологічний стан водія, увагу та швидкість обробки інформації. Наприклад, втома після тривалого керування, прийом ліків із застереженням щодо керування транспортом, алкоголь, стрес або погане самопочуття подовжують шлях від “побачив небезпеку” до “почав гальмувати”. Аналогічно впливають умови, що ускладнюють сприйняття та зосередженість: темна пора доби, туман, дощ або сніг, а також дискомфорт у салоні (спека чи холод), бо все це погіршує огляд, концентрацію та швидкість прийняття рішення.
Водночас “освіта” як рівень загальної підготовки (середня, вища тощо) не є безпосереднім чинником, який змінює швидкість нервово-м’язової реакції на подразник у конкретний момент на дорозі. Людина може мати високу освіту, але бути втомленою або прийняти ліки, і її реакція стане повільнішою; і навпаки, водій із будь-яким рівнем освіти за нормального самопочуття та уважності здатний реагувати швидко. Тобто освіта не працює як прямий “прискорювач” або “гальмо” реакції так, як це роблять фізіологічний стан і умови руху.
Отже, вірна відповідь - "Освіта.", оскільки час реакції визначається станом водія та умовами, що впливають на увагу й сприйняття, а рівень загальної освіти не є прямим чинником, який змінює реакцію в момент виникнення небезпеки.