43.27. Що дозволяється робити мотоциклістові в разі затору?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України перевіряє базові принципи безпеки в умовах ускладненого руху, коли з’являються затори, обмежена оглядовість і непередбачувані дії інших учасників. Для теоретичного іспиту важливо розуміти, що навіть за меншої ширини мотоцикла водій не отримує «привілеїв» у заторі: будь-які дії мають бути обачними та не створювати перешкод або небезпеки, як вимагають правила дорожнього руху.
За змістом це питання належить до розділів ПДР про обов’язки водія та безпечний початок/продовження руху і маневрування (зокрема пункти 1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.3). Правильна логіка дій зводиться до того, що перед тим як продовжити рух у заторі, водій має зупинитися та оцінити обстановку: переконатися, що попереду дійсно є вільний простір, ніхто не почне раптово перебудову, не відкриються двері, не з’явиться пішохід між авто, і що подальший рух не створить ризику для інших.
Перший варіант із «проїхати між транспортними засобами ближче до перехрестя» небезпечний тим, що підштовхує до руху між рядами без гарантії безпечності, а біля перехрестя ризики ще вищі через зміну траєкторій, появу пішоходів і можливі маневри автомобілів. Другий варіант про об’їзд узбіччям зазвичай створює перешкоду іншим і конфліктує з вимогою не наражати на небезпеку (п. 1.5), адже узбіччя не призначене для «обгону затору» і там можуть бути пішоходи чи перешкоди. Натомість третій підхід відповідає вимогам ПДР: діяти уважно, у разі небезпеки зменшувати швидкість аж до зупинки та відновлювати рух лише після перевірки, що це безпечно і шлях попереду вільний.
Пункт 1.5
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Коротке застосування: у заторі мотоцикліст не має права «протискуватися» чи продовжувати рух, якщо це створить перешкоду/небезпеку іншим учасникам руху (зокрема через непередбачувані маневри автомобілів, відкривання дверей тощо).
Пункт 2.3 (підпункт «б»)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі.
Коротке застосування: формулювання «зупинитись, оцінити обстановку» прямо випливає з обов’язку водія бути уважним і реагувати на зміну дорожньої обстановки (у т.ч. при утворенні затору).
Пункт 10.1
Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Коротке застосування: після вимушеної зупинки в заторі «продовжити рух» дозволено лише після перевірки безпечності подальших дій і того, що шлях попереду дійсно вільний.
Пункт 12.3
У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.
Коротке застосування: затор і пов’язані з ним ризики (раптові маневри, звуження, обмежена видимість між ТЗ) є умовами, за яких водій має бути готовим знизити швидкість аж до зупинки й діяти лише тоді, коли подальший рух буде безпечним.
Тобто, правильна відповідь - "Зупинитись, оцінити обстановку, продовжити рух лише переконавшись, що подальший шлях вільний для руху.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій зобов’язаний діяти уважно й безпечно (п. 2.3 «б»), не створювати небезпеки чи перешкод (п. 1.5), перед продовженням/зміною режиму руху переконуватися в безпечності (п. 10.1) та у разі небезпеки вживати заходів аж до зупинки (п. 12.3).
Коли на дорозі утворився затор і транспортні засоби стоять або рухаються вкрай повільно, у мотоцикліста може виникнути спокуса «проскочити» між рядами. Однак ПДР виходять з того, що будь-який маневр має виконуватися лише за умови безпеки та постійного контролю дорожньої обстановки.
У заторі ситуація часто непередбачувана: водій автомобіля може раптово відкрити двері, змінити смугу, почати об’їзд перешкоди, пішохід може вийти між машинами, а попереду може бути звуження, яма чи інша перешкода, яку не видно з місця мотоцикліста. Через це продовжувати рух «наосліп» або спираючись лише на те, що мотоцикл габаритно менший, небезпечно і не відповідає вимозі діяти обачно.
Тому правильна модель поведінки для мотоцикліста в заторі така: спочатку зупинитися, щоб мати можливість спокійно оцінити, чи є попереду реальний вільний простір для руху, чи не створить продовження руху небезпеку або перешкоду іншим учасникам. Лише після того, як ви переконалися, що подальший шлях дійсно вільний і ваші дії не призведуть до ризику, дозволяється продовжити рух.
Важливо розрізняти затор і звичайний рух потоком: коли транспорт рухається, «протискатися» між рядами як спосіб випередження не є нормою безпечного руху. У заторі ж ключова вимога залишається незмінною: спочатку оцінка безпеки, а вже потім рух.
Отже, вірна відповідь - "Зупинитись, оцінити обстановку, продовжити рух лише переконавшись, що подальший шлях вільний для руху.", оскільки в заторі мотоцикліст може діяти лише після зупинки та перевірки, що попереду немає перешкод і його подальший рух буде безпечним для всіх учасників.