37.7. У постраждалого внаслідок опіку на шкірі утворилися пухирі. Які дії є правильними?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з блоку безпеки дорожнього руху та домедичної допомоги: після ДТП водій може опинитися першим поруч із потерпілим і має діяти так, щоб не погіршити стан. У контексті ПДР України це не «медична теорія заради теорії», а практична навичка, яка зменшує ризик ускладнень до приїзду медиків і напряму пов’язана з відповідальною поведінкою учасника дорожнього руху.
Питання перевіряє знання розділу 2 Правил дорожнього руху, зокрема пункту 2.10 «Обов’язки і права водіїв» (обов’язок вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги та викликати швидку). Також воно логічно пов’язане з визначенням «дорожньо-транспортна пригода» з пункту 1.10, адже саме у разі ДТП виникає юридичний і практичний обов’язок діяти правильно. На теоретичному іспиті важливо розуміти: пухирі при опіку є природним захистом ранової поверхні, тому головна мета домедичної допомоги — захистити місце ураження чистою пов’язкою і зафіксувати її обережно, без додаткового тиску.
Аналіз варіантів у цьому екзаменаційному питанні простий: накриття опіку чистою пов’язкою без тиску правильне, бо зменшує ризик інфікування і не травмує пухир. Проколювання пухирів небезпечне тим, що відкриває рану для мікробів, посилює біль і може подовжити загоєння. Туга бинтова пов’язка також неправильна, оскільки тисне на пухирі, підвищує ймовірність їх розриву та додатково ушкоджує тканини, що суперечить базовому принципу домедичної допомоги в правилах дорожнього руху — не нашкодити.
Пункт 2.10 (розділ 2 «Обов’язки і права водіїв» — обов’язки водія у разі причетності до ДТП)
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний: «… вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати “швидку медичну допомогу”…».
Цим пунктом перевіряється сам обов’язок водія надати домедичну допомогу потерпілому в межах можливого. Екзаменаційне питання конкретизує, якою має бути правильна домедична дія при опіку з пухирями: не пошкоджувати їх і захистити уражене місце чистою пов’язкою, фіксуючи без додаткового тиску.
Пункт 1.10 (термін «Дорожньо-транспортна пригода»)
«Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули чи поранені люди або завдані матеріальні збитки».
Це визначення пов’язує ситуацію з режимом ДТП, у межах якого у водія виникають обов’язки, передбачені пунктом 2.10 ПДР (зокрема — вжити заходів для надання домедичної допомоги потерпілим).
Тобто, правильна відповідь - "Накласти на місце опіку чисту пов’язку. Обережно зафіксувати без створення додаткового тиску.", з огляду на те, що за визначенням ПДР у разі ДТП водій зобов’язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги, а при опіку з пухирями безпечною дією є накрити місце опіку чистою пов’язкою та зафіксувати її без тиску, щоб не пошкодити пухирі й не підвищити ризик інфікування.
Коли після опіку на шкірі з’явилися пухирі, це означає, що ушкоджені глибші шари шкіри, а сам пухир фактично виконує роль природного “покриття” для рани. Він захищає травмовану поверхню від бруду та мікроорганізмів і частково зменшує ризик інфікування.
У такій ситуації головне завдання першої допомоги за правилами безпеки дорожнього руху та домедичної допомоги — не погіршити стан потерпілого. Якщо тиснути на пухир, проколювати його або здирати шкіру, ми відкриваємо ранову поверхню. Це підвищує ймовірність занесення інфекції та може подовжити загоєння, а також посилити біль.
Тому правильна тактика — закрити місце опіку чистою пов’язкою (за можливості стерильною), щоб ізолювати ушкодження від зовнішнього середовища. Пов’язку слід накладати обережно: не стягувати, не притискати пухир і не створювати додаткового тиску, щоб не пошкодити його і не викликати розрив.
Отже, вірна відповідь - "Накласти на місце опіку чисту пов’язку. Обережно зафіксувати без створення додаткового тиску.", оскільки це зберігає цілісність пухиря як природного захисту, зменшує ризик інфікування та не погіршує стан потерпілого.