37.6. Яке співвідношення проведення частоти натискань на грудну клітку та штучного дихання є правильним при проведенні серцево-легеневої реанімації?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху в частині надання домедичної допомоги після ДТП. На теоретичний іспит часто виносять не лише «технічні» правила дорожнього руху, а й базові дії водія, які можуть врятувати життя: правильне виконання серцево-легеневої реанімації (СЛР) до приїзду швидкої.
Перевіряється тема обов’язків водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, зокрема пункт 2.10 ПДР України (підпункт «г») про необхідність вжити можливих заходів для надання допомоги потерпілим і викликати швидку медичну допомогу; а також підпункт «ґ», який підкреслює пріоритет порятунку життя. У межах цього розділу важливо розуміти стандартний алгоритм СЛР: компресії грудної клітки мають пріоритет, бо підтримують мінімальний кровообіг, а два рятувальні вдихи потрібні для насичення крові киснем; перед вдихами забезпечують прохідність дихальних шляхів, зокрема закиданням голови.
Серед варіантів співвідношення 5 до 1 та 15 до 1 не відповідають сучасному базовому підходу навчання домедичній допомозі для дорослих у контексті масової підготовки водіїв: вони або надто часто переривають компресії, знижуючи ефективність кровообігу, або не забезпечують збалансованого циклу. Натомість правильний цикл передбачає достатню кількість натискань для підтримання перфузії мозку і серця та коротку паузу на два вдихи, після чого реанімацію продовжують без зайвих зупинок до появи ознак життя, прибуття медиків або фізичної неможливості продовжувати. Це знання напряму допомагає скласти екзаменаційне питання і, головне, діяти правильно в реальній дорожній ситуації.
Пункт 2.10 (обов’язки водія у разі причетності до ДТП, підпункт «г»)
«У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний: … г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, а також повідомити про пригоду орган (підрозділ) Національної поліції.»
Це екзаменаційне питання перевіряє саме практичне розуміння змісту «вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги», до яких належить і проведення серцево-легеневої реанімації за загальноприйнятим алгоритмом (у т.ч. правильне чергування компресій та вдихів).
Пункт 2.10 (обов’язки водія у разі причетності до ДТП, підпункт «ґ»)
«У разі неможливості виконати вимоги підпункту “г” цього пункту водій зобов’язаний доставити потерпілих до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди та положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред’явленням документа, що посвідчує особу, або посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися до місця пригоди.»
Цей припис додатково підкреслює пріоритет порятунку життя/здоров’я та необхідність надання/організації домедичної допомоги потерпілим.
Тобто, правильна відповідь - "30 до 2.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій зобов’язаний «вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим», а стандартний алгоритм СЛР передбачає чергування 30 компресій грудної клітки та 2 рятувальних вдихів.
Під час серцево-легеневої реанімації важливо одночасно виконувати дві задачі: підтримувати мінімальний кровообіг і забезпечувати надходження кисню. Саме тому поєднують натискання на грудну клітку (щоб «проштовхувати» кров) і штучні вдихи (щоб ця кров була насичена киснем).
Компресії грудної клітки є пріоритетними, тому що навіть невелике, але безперервне кровопостачання мозку та серця суттєво підвищує шанси на відновлення життєвих функцій. Якщо занадто часто переривати натискання заради вдихів, кровообіг швидко падає, і ефективність реанімації зменшується.
Штучне дихання додають для того, щоб кисень потрапляв у легені та далі в кров. Щоб повітря проходило в дихальні шляхи, перед вдихами необхідно забезпечити їх прохідність, зокрема правильно закинути голову потерпілого. Після серії натискань виконують два вдихи «рот до рота», а потім знову повертаються до компресій.
Практично це виглядає як чіткий цикл: спочатку 30 натискань на грудну клітку, потім 2 вдихи, і так повторювати без зайвих пауз, доки не з’являться явні ознаки життя, не прибуде бригада швидкої медичної допомоги або доки реаніматор фізично може продовжувати.
Отже, вірна відповідь - "30 до 2.", оскільки у СЛР саме таке чергування забезпечує достатню кількість компресій для підтримання кровообігу і два вдихи для насичення крові киснем без тривалих перерв.