37.50. Першочергові дії при наданні домедичної допомоги постраждалим за підозри шоку:
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху після ДТП та базових навичок домедичної допомоги, які можуть врятувати життя до прибуття лікарів. Шок у постраждалого є загрозливим станом, що швидко прогресує, тому для водія або очевидця важливо діяти послідовно: мінімізувати ризики, не погіршити травми та забезпечити швидке залучення екстрених служб. Такі знання перевіряють не лише «на теорію», а як практичну готовність до дій у критичній ситуації під час теоретичного іспиту.
Питання перевіряє розуміння обов’язків водія у разі дорожньо-транспортної пригоди та пріоритетності дій, що випливають із правил дорожнього руху, зокрема визначення ДТП (пункт 1.10) і вимоги пункту 2.10 щодо виклику екстреної медичної допомоги та вжиття можливих заходів домедичної допомоги. Правильна логіка така: спочатку виклик 103 або 112 і виконання вказівок диспетчера, далі за можливості усунення причини, що підсилює шок (наприклад, продовження травмування, переохолодження, значна кровотеча), і надання протишокового положення (покласти, підняти ноги, послабити одяг на шиї та грудях, укрити). Це відповідає принципу «спершу залучити професійну допомогу, паралельно підтримати життєві функції».
Аналіз варіантів у цьому екзаменаційному питанні простий: правильний варіант ставить на перше місце виклик ЕМД і координацію дій через диспетчера, а вже потім протишокові заходи та усунення причин погіршення стану, що узгоджується з ПДР України та реальними алгоритмами домедичної допомоги. Неправильний варіант пропонує починати із заспокійливих, що є типовою помилкою: такі дії можуть замаскувати симптоми, ускладнити оцінку стану, мати небажані ефекти й відволікають від головного — швидкого виклику медиків; також не слід давати їжу чи пиття. Розуміння цієї послідовності допомагає не лише скласти теоретичний іспит, а й діяти правильно в реальній ДТП, не втрачаючи критично важливий час.
Пункт 1.10 (термін «Дорожньо-транспортна пригода»)
Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Цей термін задає контекст, у межах якого ПДР покладають на водія обов’язки щодо виклику екстрених служб і надання домедичної допомоги постраждалим (зокрема при підозрі шоку).
Пункт 2.10
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати екстрену медичну допомогу.
Цей пункт ПДР прямо перевіряє знання пріоритетності дій: виклик екстреної медичної допомоги та надання домедичної допомоги в межах можливого (до яких належать і протишокові заходи — як складова домедичної допомоги, хоча конкретне «протишокове положення» у ПДР окремо не розписане).
Тобто, правильна відповідь - "Здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись указівок диспетчера прийому виклику, за можливості виявити та усунути причину виникнення шоку, надати постраждалому протишокове положення.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій у разі ДТП зобов’язаний викликати екстрену медичну допомогу та вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим.
За підозри на шок треба діяти як при загрозливому для життя стані: органи можуть недоотримувати кров і кисень, а стан постраждалого здатен швидко погіршитися. Тому найперше завдання водія або очевидця ДТП — не “лікувати”, а забезпечити швидке залучення професійної допомоги та підтримати життєві функції до її прибуття.
Першою дією має бути виклик екстреної медичної допомоги за номером 103 (або 112) і виконання вказівок диспетчера. Диспетчер уточнить симптоми, підкаже порядок дій і попередить типові помилки. Це важливо, бо при шоку час має вирішальне значення, а неправильні дії (наприклад, спроби напоїти або підняти людину) можуть зашкодити.
Далі, якщо це безпечно, потрібно спробувати знайти і прибрати причину, яка запускає або підсилює шок. У дорожній ситуації найчастіше йдеться про тригери на кшталт значної кровотечі, сильного болю, переохолодження чи продовження травмування. Тобто ви робите те, що реально можете зробити на місці: зупиняєте небезпечний вплив, по можливості контролюєте видиму кровотечу, захищаєте від холоду, не створюєте зайвих рухів постраждалому.
Паралельно слід надати протишокове положення, щоб підтримати кровопостачання життєво важливих органів: покласти людину на спину, підняти ноги (підклавши валик із одягу або інший підручний предмет), послабити одяг на шиї та грудях, укрити. Якщо постраждалий знепритомнів, контролюють дихання і пульс; за відсутності ознак життя діють за алгоритмом реанімації, а за наявності дихання — забезпечують безпечне положення для профілактики западання язика та потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи. Їжу та пиття не дають, щоб не ускладнити стан і подальшу медичну допомогу.
Отже, вірна відповідь - "Здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись указівок диспетчера прийому виклику, за можливості виявити та усунути причину виникнення шоку, надати постраждалому протишокове положення.", оскільки при підозрі на шок першочергово потрібні швидкий виклик медиків, усунення чинника, що погіршує стан, і правильне положення тіла для підтримки кровообігу до прибуття ЕМД.