37.1. Унаслідок ДТП у мотоцикліста на правій гомілці видима рана, з якої виступає уламок кістки. Яка перша домедична допомога?
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху після аварії та вміння надати домедичну допомогу постраждалому. У реальних ДТП саме перші хвилини найчастіше впливають на наслідки травми: відкритий перелом небезпечний не лише болем і кровотечею, а й високим ризиком інфікування, тому правильний алгоритм дій водія або очевидця є критично важливим для збереження здоров’я та життя.
У теоретичний іспит з правил дорожнього руху це завдання включено як перевірка знань розділу про обов’язки водія у разі ДТП (пункт 2.10 ПДР) і розуміння змісту вимоги «вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги». Йдеться про ситуацію з ознаками відкритого перелому гомілки, коли видно уламок кістки: першочергово потрібно захистити рану стерильною (або чистою) пов’язкою та забезпечити транспортну іммобілізацію, фіксуючи суглоби вище і нижче місця перелому. Принципово важливо не намагатися вправляти уламок кістки чи «вирівнювати» ногу силою, щоб не посилити травмування тканин і кровотечу.
Пояснення варіантів відповіді зводиться до якості фіксації та профілактики ускладнень. Правильний підхід передбачає пов’язку на рану, надійну нерухомість кінцівки (для гомілки це колінний і гомілковостопний суглоби) та транспортування в положенні, яке не збільшує біль і не змушує рухати зону перелому. Альтернатива з валиком і знеболювальним не вирішує головної задачі домедичної допомоги при відкритому переломі: валик не забезпечує іммобілізацію, а відсутність пов’язки підвищує ризик інфікування, тому такий варіант є недостатнім і потенційно небезпечним.
Пункт 1.10 (термін «Дорожньо-транспортна пригода»)
Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Пункт 2.10 (Обов’язки водія у разі причетності до ДТП — надання допомоги потерпілим)
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний: вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати (повідомити) швидку медичну допомогу, а у разі неможливості — доставити потерпілих до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; повідомити в лікувальному закладі своє прізвище та реєстраційний номер транспортного засобу (з пред’явленням документа, що посвідчує особу або посвідчення водія і реєстраційного документа на транспортний засіб) та повернутися на місце дорожньо-транспортної пригоди.
Цим пунктом ПДР перевіряється обов’язок водія (та інших причетних учасників) саме надати домедичну допомогу та організувати якнайшвидше отримання медичної допомоги/доставку до закладу охорони здоров’я; конкретні прийоми домедичної допомоги (стерильна пов’язка при відкритому переломі, іммобілізація із фіксацією суглобів вище й нижче місця перелому, транспортування у зручному положенні) є практичним змістом виконання вимоги «вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги».
Тобто, правильна відповідь - "На рану накласти стерильну пов'язку, провести фіксацію суглобів вище і нижче місця перелому, транспортувати потерпілого в зручному для нього положенні.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій, причетний до ДТП, зобов’язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим і забезпечити їх якнайшвидше отримання медичної допомоги (виклик ШМД або доставка до найближчого лікувального закладу).
У ситуації, коли після ДТП на гомілці є рана і з неї видно уламок кістки, це ознаки відкритого перелому. Така травма небезпечна не лише болем і кровотечею, а й ризиком інфікування рани, тому перші дії мають бути спрямовані на захист рани та запобігання подальшому пошкодженню кінцівки.
Насамперед рану потрібно закрити стерильною пов’язкою. Це робиться для того, щоб ізолювати місце ушкодження від бруду та мікроорганізмів. Важливо розуміти ключове правило: не можна намагатися «вправляти» кістку назад або вирівнювати ногу силою. Такі дії можуть посилити кровотечу, збільшити травму тканин і погіршити стан потерпілого.
Далі необхідно забезпечити нерухомість ноги, тобто зробити транспортну іммобілізацію. Для цього фіксують суглоби вище і нижче місця перелому (для гомілки це колінний і гомілковостопний суглоби). Суть у тому, що сама кістка не повинна рухатися в зоні перелому під час перенесення або перевезення, інакше уламки можуть додатково травмувати м’які тканини та судини. Просто підкласти валик або підняти ногу недостатньо, бо це не створює надійної фіксації.
Після накладання пов’язки та фіксації кінцівки потерпілого слід транспортувати в положенні, яке для нього найбільш зручне і не посилює біль. Під час переміщення головне завдання водія чи очевидця — не «виправити» травму, а максимально обережно доставити людину до медиків без зайвих рухів ушкодженої ноги.
Отже, вірна відповідь - "На рану накласти стерильну пов'язку, провести фіксацію суглобів вище і нижче місця перелому, транспортувати потерпілого в зручному для нього положенні.", оскільки при відкритому переломі першочергово потрібно захистити рану від інфекції та забезпечити нерухомість кінцівки, не намагаючись вправляти уламки кістки.