35.99. У мокру погоду або в дощ гальмовий шлях транспортного засобу збільшується:
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху в складних погодних умовах і перевіряє розуміння того, як стан дорожнього покриття впливає на керованість і зупинку автомобіля. У дощ і на мокрому асфальті між шиною та дорогою утворюється водяна плівка, через що зчеплення зменшується, а ефективність гальмування падає. Наслідок простий і критично важливий для теоретичного іспиту та реального водіння: щоб зупинитися, транспортному засобу потрібна більша відстань.
За змістом це питання перевіряє розділи правил дорожнього руху про вибір безпечної швидкості та дистанції, зокрема вимоги пунктів 12.1, 12.3 і 13.1. Водій має враховувати дорожню обстановку та стан покриття, за потреби завчасно знижувати швидкість аж до зупинки й тримати безпечну дистанцію. На практиці гальмовий шлях на мокрій дорозі може зрости приблизно на 60–70%, тож за тієї ж швидкості автомобіль зупиниться значно пізніше, ніж на сухому покритті.
Аналіз варіантів у цьому екзаменаційному питанні з правил дорожнього руху однозначний: твердження, що в дощ гальмовий шлях збільшується, є правильним, бо менше зчеплення означає довше гальмування і більшу відстань до повної зупинки. Протилежний варіант є хибним, оскільки ігнорує фізику зчеплення та суперечить вимогам ПДР України щодо вибору швидкості й дистанції в залежності від умов руху. Практичний висновок для учня: у мокру погоду потрібно зменшувати швидкість і збільшувати дистанцію, щоб мати реальний запас для безпечної зупинки перед перешкодою чи пішохідним переходом.
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Цей пункт перевіряє розуміння того, що на мокрому покритті (у дощ) зчеплення гірше, отже для «безпечного керування» водій має обирати меншу швидкість, бо гальмівний шлях зростає.
Пункт 13.1
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей і стану транспортного засобу та вантажу, що перевозиться, повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Цей пункт перевіряє, що через збільшення гальмового шляху в мокру погоду потрібно збільшувати дистанцію (і за потреби інтервал), щоб уникнути зіткнення під час гальмування.
Пункт 12.3
У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.
Цей пункт прив’язує наслідок збільшеного гальмового шляху до обов’язку водія: у дощ (коли зупинка потребує більшої відстані) водій має завчасно зменшувати швидкість, щоб мати реальну можливість зупинитися безпечно.
Тобто, правильна відповідь - "Так.", з огляду на те, що за визначеними ПДР обов’язками водій має враховувати дорожню обстановку та стан покриття при виборі швидкості й дистанції, а на мокрій дорозі зчеплення гірше, тому для зупинки потрібна більша відстань (гальмовий шлях збільшується).
У мокру погоду або під час дощу умови зчеплення шин із дорогою погіршуються. На покритті з’являється водяна плівка, через яку колесо гірше «тримається» асфальту. Відповідно, під час натискання на гальма автомобіль втрачає швидкість повільніше, ніж на сухій дорозі, і для повної зупинки потребує більшої відстані.
ПДР зобов’язують водія обирати безпечну швидкість з урахуванням стану проїзної частини та погодних умов, а також дотримуватися безпечної дистанції. Сенс цих вимог практичний: коли покриття мокре, гальмування стає менш ефективним, тому за тієї ж швидкості автомобіль проїде далі від моменту початку гальмування до повної зупинки.
Це добре видно на прикладі. Якщо в нормальних умовах під час руху 50 км/год гальмовий шлях може становити близько 15 м, то на мокрій дорозі він здатен зрости приблизно до 24–25 м. За швидкості 70 км/год замість орієнтовних 25 м на сухому покритті може знадобитися вже близько 40–42 м. Тобто одна й та сама швидкість у дощ створює помітно більший гальмовий шлях, і зупинка може відбутися значно пізніше, ніж ви очікуєте.
Тому в дощ водій має зменшувати швидкість і збільшувати дистанцію, щоб компенсувати збільшення гальмового шляху та мати запас безпеки перед перешкодою чи пішохідним переходом.
Отже, вірна відповідь - "Так.", оскільки на мокрому покритті знижується зчеплення шин із дорогою, і через це ефективність гальмування падає, а гальмовий шлях збільшується.