35.151. Чим гірша видимість, тим меншою має бути швидкість руху:
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки швидкісного режиму в реальних дорожніх умовах, коли на рішення водія впливають туман, дощ, снігопад, сутінки або неосвітлені ділянки. У таких ситуаціях ключовим стає принцип: швидкість має бути не «дозволеною максимально», а безпечною, щоб водій зберігав контроль над авто та встигав уникати небезпек.
Питання перевіряє розділ Правил дорожнього руху про швидкість руху та вибір безпечної швидкості (пункти 12.1–12.3), а також розуміння термінів «видимість у напрямку руху», «недостатня видимість» і «обмежена видимість» (п. 1.10). Логіка ПДР проста: водій повинен обирати таку швидкість, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги в напрямку руху. Коли видимість погіршується, ця «межа» зменшується, отже й швидкість потрібно знижувати.
Варіант «Так» відповідає вимогам правил дорожнього руху: чим пізніше ви помічаєте перешкоду, тим менше часу залишається на реакцію, а в поєднанні з мокрим чи слизьким покриттям зростає гальмівний шлях і ризик заносу або аквапланування. Варіант «Ні» суперечить базовому правилу безпечної швидкості та вимозі зупинки в межах видимості, тому на теоретичний іспит він розцінюється як помилковий.
Практичний сенс теми очевидний: зниження швидкості під час поганої видимості, збільшення дистанції та готовність до гальмування допомагають уникнути наїзду на пішохода, зіткнення з повільним транспортом або несподіваною перешкодою. Саме це вміння оцінювати дорожню обстановку і є метою подібних завдань у білетах на теоретичний іспит.
Пункт 12.1
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 12.2
Швидкість руху повинна забезпечувати водієві можливість зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги в напрямку руху.
Пункт 12.3
У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.
Пункт 1.10 (термін «Видимість у напрямку руху»)
Видимість у напрямку руху — максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати елементи дороги та обстановку на дорозі у напрямку руху.
Пункт 1.10 (термін «Недостатня видимість»)
Недостатня видимість — видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Пункт 1.10 (термін «Обмежена видимість»)
Обмежена видимість — видимість дороги в напрямку руху, що обмежена геометричними параметрами дороги, елементами її облаштування, насадженнями, будівлями, спорудами тощо.
Тобто, правильна відповідь - "Так.", з огляду на те, що за визначенням ПДР водій зобов’язаний обирати таку швидкість, яка дозволяє безпечно керувати та зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги в напрямку руху, а при погіршенні видимості ця межа зменшується, отже швидкість має бути меншою.
Під час вибору швидкості водій зобов’язаний керуватися не лише встановленими обмеженнями, а й дорожньою обстановкою. У ПДР прямо закладено принцип: швидкість має бути безпечною та відповідати, зокрема, видимості в напрямку руху. Тобто водій повинен мати можливість своєчасно побачити небезпеку і встигнути зупинитися або об’їхати перешкоду.
Коли видимість погіршується (туман, сильний дощ, снігопад, сутінки або темна ділянка дороги без освітлення), відстань, на якій ви помічаєте пішохода, велосипедиста, припарковане авто чи предмет на дорозі, стає значно меншою. За тієї самої швидкості часу на реакцію і виконання маневру залишається менше, тому зростає ризик не встигнути зреагувати.
Окремо слід враховувати, що погана видимість часто поєднується з гіршим зчепленням коліс із дорогою. На мокрому, засніженому чи слизькому покритті гальмівний шлях збільшується, а на високій швидкості зростає ймовірність заносу або втрати контакту шин із дорогою на воді. Отже, навіть якщо перешкоду ви помітили, автомобілю потрібно більше відстані, щоб безпечно зупинитися.
Наприклад, у тумані водій може побачити пішохода на переході або повільний транспортний засіб лише тоді, коли до них лишаються десятки метрів. Якщо швидкість завелика, навіть миттєва реакція не гарантує вчасної зупинки, а помилка в оцінці дистанції в таких умовах трапляється частіше.
Отже, вірна відповідь - "Так.", оскільки зі зменшенням видимості водій має зменшувати швидкість, щоб мати достатньо часу й дистанції для виявлення небезпеки та безпечного гальмування.