Це екзаменаційне питання з ПДР України перевіряє розуміння того, коли обмеження швидкості встановлюють не «за ситуацією», а на постійній основі для підвищення безпеки дорожнього руху. Йдеться про випадки, де ризики є стабільними й передбачуваними: складні умови на ділянці дороги, підвищена ймовірність появи пішоходів або велика концентрація дітей. Для теоретичного іспиту важливо не лише запам’ятати факт наявності обмеження, а й знати логіку, чому саме в цих місцях швидкість знижують завчасно та позначають дорожніми знаками.

За змістом це питання належить до Розділу 12 Правил дорожнього руху, тема «Швидкість руху», зокрема пункту 12.10.2, який визначає вичерпні випадки запровадження постійних обмежень. У практиці це реалізується знаками 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» або 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості», які, відповідно до пункту 12.10, мають застосовуватися разом із попереджувальними знаками про небезпеку чи об’єкт (наприклад, наближення до пішохідного переходу або дитячого закладу).

Аналіз варіантів відповідей зводиться до того, що перший варіант описує дві законні підстави для постійного зниження швидкості: небезпечні ділянки (повороти, обмежена видимість, звуження тощо) та місця наземних нерегульованих пішохідних переходів. Другий варіант також відповідає ПДР України, адже біля дошкільних і загальноосвітніх закладів та дитячих оздоровчих таборів швидкість обмежують постійно через прогнозовану появу дітей і необхідність збільшити час на реакцію та гальмування. Тому правильним є об’єднання цих двох підстав, а окремий вибір лише одного з них був би неповним для цього тестового формулювання.

Пункт 12.10 (Розділ 12 «Швидкість руху»)

Додаткові обмеження дозволеної швидкості руху можуть запроваджуватися тимчасово і постійно. При цьому разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» і 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» обов’язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, що попереджають про характер небезпеки і/чи наближення до відповідного об’єкта. У разі якщо дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» і 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких вони були встановлені, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Цей пункт перевіряє розуміння того, що постійні (як і тимчасові) додаткові обмеження швидкості вводяться саме знаками 3.29/3.31 та мають супроводжуватися попереджувальними знаками про небезпеку/об’єкт.

Пункт 12.10.2 (Розділ 12 «Швидкість руху»)

Обмеження дозволеної швидкості руху запроваджуються постійно виключно:

a) на небезпечних ділянках доріг і вулиць (небезпечні повороти, ділянки з обмеженою видимістю, місця звуження дороги тощо);

б) в місцях розміщення наземних нерегульованих пішохідних переходів;

в) в місцях розташування стаціонарних постів Національної поліції;

г) на ділянках доріг (вулиць), прилеглих до території дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих оздоровчих таборів.

Цей пункт безпосередньо визначає вичерпний перелік випадків, коли постійні обмеження швидкості вводяться дорожніми знаками; у контексті екзаменаційного питання це відповідає варіантам про небезпечні ділянки та про місця/ділянки, пов’язані з пішоходами/дітьми (що і складає правильні варіанти 1 і 2).

Тобто, правильна відповідь - "Відповіді 1 і 2.", з огляду на те, що за визначенням ПДР постійні обмеження швидкості знаками запроваджують (виключно) на небезпечних ділянках та в місцях/на ділянках з підвищеним ризиком для пішоходів (зокрема біля нерегульованих переходів і закладів для дітей).

Коли обмеження швидкості вводять дорожніми знаками, важливо розрізняти тимчасові та постійні обмеження. Нас цікавлять саме постійні, тобто ті, які встановлюють не через короткочасні роботи чи події, а на тривалий період через сталі особливості місця.

Пункт 12.10.2 ПДР України прямо визначає, що постійне обмеження швидкості знаками запроваджують лише у певних ситуаціях. По-перше, це небезпечні ділянки дороги або вулиці: наприклад, круті чи складні повороти, відрізки з обмеженою видимістю, місця звуження проїзної частини та інші подібні умови, де підвищена швидкість об’єктивно створює ризик ДТП.

По-друге, постійні обмеження швидкості встановлюють у місцях, де є наземні нерегульовані пішохідні переходи. Логіка проста: на такому переході немає світлофора, і без зниження швидкості водієві складніше вчасно побачити пішохода та безпечно зупинитися.

Окремо ПДР також передбачають постійні обмеження біля дитячих закладів і в місцях стаціонарних постів поліції, але у вашому тестовому формулюванні правильний варіант відповіді об’єднує саме дві ключові групи випадків, які наведені у варіантах 1 і 2.

Отже, вірна відповідь - "Відповіді 1 і 2.", оскільки постійні обмеження швидкості знаками запроваджують на небезпечних ділянках дороги та в місцях наземних нерегульованих пішохідних переходів.