Це екзаменаційне питання з ПДР України перевіряє знання правил безпечного буксирування в умовах підвищеної небезпеки. На гірських дорогах круті спуски й підйоми, затяжні повороти та велике навантаження на гальма різко збільшують ризик заносу, «наїзду» буксированого авто на тягач і втрати керованості зв’язки. Тому правила дорожнього руху встановлюють окремі обмеження саме для гірських районів, які важливо пам’ятати на теоретичний іспит.

Питання належить до розділу 28 «Рух транспортних засобів у гірських районах» і напряму перевіряє вимоги пункту 28.3 б) ПДР України. У ньому прямо визначено, що на гірських дорогах не допускається буксирування на гнучкому зчепленні (тросі), адже під час спуску буксирований транспортний засіб може наздоганяти тягач під дією сили тяжіння та інерції, провокуючи ривки, розгойдування і неконтрольоване зближення. Натомість інші способи, які забезпечують стабільнішу траєкторію та дистанцію, у звичайних умовах гірських доріг можуть бути допустимими.

Аналіз варіантів у цьому екзаменаційному питанні такий: правильним є варіант про заборону гнучкого зчеплення, бо він дослівно відповідає п. 28.3 б). Жорстке зчеплення та буксирування способом часткового навантаження не підпадають під цю конкретну заборону і вважаються безпечнішими альтернативами, оскільки краще контролюють відстань і напрямок руху. Варіант про заборону будь-якого способу не є універсально правильним: повна заборона буксирування на гірських дорогах настає під час ожеледиці (п. 28.3 в), але не в усіх умовах.

Пункт 28.3 (розділ 28 «Рух транспортних засобів у гірських районах»)

На гірських дорогах забороняється: а) рухатися з непрацюючим двигуном та вимкненими зчепленням або передачею; б) буксирування на гнучкому зчепленні; в) будь-яке буксирування під час ожеледиці.

Цей пункт прямо встановлює спеціальну заборону саме для умов гірських доріг: із способів буксирування окремо заборонене буксирування на гнучкому зчепленні (тросі), незалежно від інших умов (а під час ожеледиці — заборонене будь-яке буксирування взагалі).

Тобто, правильна відповідь - "Буксирування на гнучкому зчепленні.", з огляду на те, що за визначенням ПДР у п. 28.3 (підпункт «б») прямо встановлено заборону такого способу буксирування на гірських дорогах.

Під час руху гірськими дорогами вимоги до безпеки стають жорсткішими через круті підйоми й спуски, повороти та підвищені навантаження на гальма. Тому деякі дії, які на рівній дорозі можуть бути допустимими, у горах забороняються.

У пункті 28.3 б) ПДР України прямо зазначено, що на гірських дорогах не дозволяється буксирувати транспортний засіб на гнучкому зчепленні, тобто на тросі або канаті. Причина в тому, що під час спуску автомобіль, який буксирують, під дією сили тяжіння та інерції може почати «наздоганяти» тягач, створюючи різкі ривки троса або навіть удар у задню частину тягача, якщо дистанція зменшиться занадто швидко.

Особливо небезпечна ситуація виникає в поворотах: через зміну напрямку руху та вплив відцентрової сили буксирований автомобіль може відхилятися від траєкторії тягача, трос втрачає стабільний натяг, а керованість зв’язки погіршується. У таких умовах зростає ризик розгойдування, заносу й втрати контролю над обома транспортними засобами.

Саме тому в горах правила допускають безпечніші варіанти, такі як жорстке зчеплення або часткове навантаження, але гнучке зчеплення на гірських дорогах заборонене.

Отже, вірна відповідь - "Буксирування на гнучкому зчепленні.", оскільки на гірських дорогах трос не забезпечує стабільної та безпечної дистанції і керованості під час спусків і поворотів, що прямо заборонено пунктом 28.3 б) ПДР України.