54.34. До міжнародних перевезень пасажирів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях не менше:
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання зосереджене не на маневрах чи знаках, а на вимогах до організації пасажирських перевезень і допуску перевізників до роботи. Для майбутніх водіїв і перевізників такі норми важливі не менше, ніж правила дорожнього руху, адже впливають на безпеку перевезень, відповідальність компанії та законність виконання рейсів, особливо на міжнародних маршрутах, де контроль і вимоги суворіші.
Формально у ПДР України немає пунктів, які визначають мінімальний стаж роботи перевізника для міжнародних пасажирських перевезень, тому це питання виходить за межі класичних тем розділів ПДР. На теоретичний іспит воно потрапляє як знання суміжного регулювання: розділ про міжнародні перевезення в Законі України «Про автомобільний транспорт» (стаття 53) встановлює, що резидент допускається до міжнародних перевезень пасажирів лише за наявності достатнього досвіду внутрішньої роботи.
Якщо порівнювати варіанти, строки в один або два роки часто виглядають логічними інтуїтивно, але вони не відповідають нормі закону і тому є хибними. Правильним є варіант із трирічним досвідом: саме він прямо передбачений законодавством і відображає практичну ідею «перевіреного етапу» перед виходом на міжнародний рівень, де помилки в організації рейсу, технічному контролі та роботі з пасажирами мають вищу ціну.
Пункти ПДР України, які перевіряються цим питанням
У Правилах дорожнього руху України відсутні пункти, що встановлюють вимоги до допуску резидентів України до міжнародних перевезень пасажирів (зокрема щодо мінімального стажу роботи на внутрішніх перевезеннях). Такі вимоги належать не до сфери ПДР (організація та безпека дорожнього руху), а до сфери ліцензування та здійснення автомобільних перевезень, що регулюється профільним законом.
Норма, знання якої фактично перевіряється (не ПДР, а Закон України «Про автомобільний транспорт»)
Стаття 53 Розділу 9 «Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів» Закону України «Про автомобільний транспорт»: до міжнародних перевезень пасажирів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях не менше трьох років.
Тобто, правильна відповідь - "Трьох років.", з огляду на те, що за визначенням ПДР така вимога не встановлюється, а прямо передбачена законодавством про автомобільний транспорт (ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Під час допуску перевізника до міжнародних перевезень пасажирів держава оцінює не лише наявність ліцензії та технічної готовності, а й практичний досвід роботи на регулярних внутрішніх маршрутах. Логіка тут проста: міжнародні рейси складніші за організацією, відповідальністю та вимогами до безпеки, тому до них не допускають суб’єктів без підтвердженої стабільної роботи всередині країни.
Норма про необхідний стаж встановлена Законом України «Про автомобільний транспорт» у розділі, який регулює міжнародні перевезення пасажирів і вантажів. Вона передбачає, що резидент України може виконувати міжнародні пасажирські перевезення лише після того, як відпрацює на внутрішніх перевезеннях визначений мінімальний строк. Це є своєрідним «перевіреним етапом» перед виходом на міжнародний рівень.
Уявіть перевізника, який здійснював внутрішні рейси, наприклад, між обласними центрами, де він вже довів здатність підтримувати розклад, забезпечувати технічний стан транспорту, працювати з пасажирами та виконувати вимоги контролю. Лише після накопичення достатнього досвіду закон дозволяє йому подаватися на міжнародні маршрути, де вимоги до організації перевезень і відповідальність ще вищі.
Отже, вірна відповідь - "Трьох років.", оскільки для допуску резидентів України до міжнародних перевезень пасажирів закон вимагає щонайменше трирічний досвід роботи на внутрішніх перевезеннях.