50.8. Чи дозволено використання рухомого складу, призначеного для перевезення харчових продуктів, для перевезення інших вантажів?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпечного перевезення вантажів і захисту життя та здоров’я людей. У практиці дорожніх перевезень важливо не лише технічно доставити вантаж, а й не створити ризик забруднення, отруєння або псування продукції, що прямо пов’язано з принципами безпеки та недопущення шкоди, закладеними в правилах дорожнього руху.
Питання перевіряє розуміння теми Розділ 22 ПДР України Перевезення вантажу та загальних вимог безпеки (зокрема логіки пунктів 1.5 і 22.2): вантаж не має створювати небезпеку, піднімати пил, забруднювати, а дії учасників руху не повинні загрожувати здоров’ю. Хоч у тексті ПДР немає прямої норми про заборону використання «харчового» рухомого складу під інші вантажі, на теоретичний іспит винесено правильний підхід із урахуванням санітарних правил: спеціалізований транспорт для харчових продуктів має застосовуватися за призначенням, щоб не допустити сторонніх запахів, пилу, залишків хімічних речовин або мікрозабруднень.
Аналіз варіантів відповідей у білеті зводиться до того, що «дозволено, якщо дозволяють технічні характеристики» є хибною логікою: технічна можливість не скасовує санітарних та правових обмежень і не гарантує безпечності для харчів після перевезення «чужих» вантажів. Правильний варіант про заборону відображає вимогу використовувати спеціалізований транспорт для їжі без змішування призначення, оскільки навіть після, здавалося б, нешкідливих вантажів можуть залишатися частинки, запахи чи сліди, які становлять ризик для споживача та відповідальність для перевізника.
Пункт 1.5
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для дорожнього руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Пункт 22.2
Вантаж, що перевозиться, повинен бути розміщений і закріплений так, щоб він не створював небезпеки для учасників дорожнього руху, не порушував стійкості транспортного засобу і не ускладнював керування ним, не обмежував водієві оглядовості, не закривав зовнішні світлові прилади, світлоповертачі, розпізнавальні знаки, а також не перешкоджав сприйманню сигналів, що подаються рукою, не створював шуму, не підіймав пилу та не забруднював дорогу.
ПДР України: пряма норма щодо “рухомого складу для харчових продуктів” відсутня
У чинних ПДР України немає окремого пункту, який прямо встановлює, що рухомий склад (транспортний засіб), призначений для перевезення харчових продуктів, не можна використовувати для перевезення інших вантажів; така заборона та винятки/умови її застосування встановлюються спеціальними правилами перевезень і санітарними нормами (поза текстом ПДР). Водночас загальна логіка ПДР (пункти 1.5 та 22.2) вимагає не створювати загрози життю/здоров’ю та не допускати забруднення, що і є підставою для “екзаменаційної” відповіді про недопустимість змішування призначення харчового транспорту з іншими вантажами без дотримання спецвимог.
Тобто, правильна відповідь - "Заборонено.", з огляду на те, що за визначенням ПДР дії учасників руху не можуть загрожувати життю або здоров’ю громадян, а перевезення вантажу має виконуватися без створення небезпеки та забруднення, що в контексті харчових продуктів виключає використання спеціалізованого “харчового” рухомого складу під інші вантажі всупереч санітарним вимогам.
Рухомий склад, який за своїм призначенням і маркуванням використовується для перевезення харчових продуктів (наприклад, молоковози, ізотермічні фургони, рефрижератори), розглядається як спеціалізований транспорт. Під час перевезення їжі головною вимогою є недопущення забруднення, зміни запаху, смаку або властивостей продуктів.
Якщо такий транспорт використати для інших вантажів, виникає ризик несумісності. Нехарчові вантажі можуть залишати пил, дрібні частинки, сліди матеріалів, сторонні запахи або хімічні залишки. Навіть якщо кузов чи цистерна виглядають чистими, залишки попереднього вантажу можуть зіпсувати продукти або зробити їх небезпечними для споживання.
Наприклад, після перевезення сипучих матеріалів у кузові можуть залишитися дрібні частинки, що потім потраплять у тару з продуктами. А після вантажів зі специфічним запахом (побутова хімія, фарби, інші речовини) цей запах може вбиратися в поверхні кузова і передаватися продуктам. У випадку цистерн ризик ще вищий: якщо в ємності, призначеній для молока чи інших харчових рідин, перевозили сторонні речовини, подальше використання під харчі без спеціальної санітарної обробки є неприпустимим.
Саме тому вимоги ПДР та пов’язані з ними санітарні правила виходять з принципу: транспорт, визначений для харчових продуктів, має використовуватися за призначенням, щоб виключити забруднення і отруєння та забезпечити безпечність перевезень.
Отже, вірна відповідь - "Заборонено.", оскільки спеціалізований транспорт для харчових продуктів не можна використовувати для інших вантажів через ризик забруднення та псування продуктів залишками, пилом або запахами попереднього перевезення.