4.2. За наявності підземних і надземних пішохідних переходів пішоходи повинні переходити проїзну частину:
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки пішоходів під час перетину дороги та зменшення конфліктів між пішохідними потоками і транспортом. Підземні й надземні переходи належать до найбезпечніших способів перетнути дорогу, адже вони фізично відокремлюють пішохода від проїзної частини та знижують ризик ДТП. Саме тому на теоретичний іспит часто виносять ситуації, де потрібно правильно обрати місце переходу.
Питання перевіряє знання розділу Правил дорожнього руху про обов’язки пішоходів, зокрема вимоги пункту 4.7 ПДР, а також розуміння терміна «пішохідний перехід» (пункт 1.10), який включає не лише «зебру», а й інженерні споруди. Логіка правила проста: якщо спеціально облаштований підземний або надземний перехід існує, пішохід має користуватися ним і не виходити на проїзну частину в іншому місці.
Варіант, де допускається перехід «по лініях тротуарів/узбіч на перехрестях», правильний лише за відсутності пішохідних переходів, тому при наявності підземного чи надземного переходу він суперечить правилам дорожнього руху. Варіант про перехід «за ними» або «під прямим кутом у місцях доброї видимості» також стосується виняткової ситуації, коли немає визначених місць переходу; при наявності інженерної споруди він створює небезпеку та порушує вимогу користуватися переходом. Отже, у контексті цього теоретичного іспиту правильний підхід один: за наявності підземних і надземних пішохідних переходів перейти дорогу дозволено лише через них.
Пункт 4.7
Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Цей пункт прямо встановлює обов’язок пішоходів: якщо підземний або надземний пішохідний перехід є, переходити проїзну частину потрібно саме ним (а не в іншому місці).
Пункт 1.10 (термін «Пішохідний перехід»)
Пішохідний перехід — ділянка проїзної частини, острівця безпеки або розділової смуги чи інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу.
Це визначення уточнює, що підземні та надземні переходи є різновидом пішохідного переходу (як інженерні споруди), і на них поширюється вимога пункту 4.7.
Пункт 1.10 (термін «Проїзна частина»)
Проїзна частина — елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів.
Термін потрібен для розуміння того, що саме «проїзну частину» (тобто частину дороги для руху ТЗ) пішоходам дозволено перетинати лише у визначених ПДР місцях, зокрема по підземних/надземних переходах, якщо вони є.
Тобто, правильна відповідь - "Тільки по них.", з огляду на те, що за визначенням ПДР пішоходи зобов’язані переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а інженерні споруди підземних/надземних переходів є пішохідними переходами.
Коли біля дороги облаштований підземний або надземний пішохідний перехід, це означає, що для пішоходів уже створено спеціальне безпечне місце перетину дороги. Такі переходи є інженерними спорудами, які відводять пішохода від потоку транспорту і зменшують ризик наїзду.
Пункт 4.7 ПДР встановлює обов’язок пішохода під час перетину проїзної частини користуватися пішохідними переходами та рухатися в їхніх межах. Логіка правила проста: якщо перехід організований і позначений для пішоходів, то виходити на проїзну частину в іншому місці не можна, бо це створює небезпеку і для пішохода, і для водіїв.
Практичний приклад: ви підійшли до багатосмугової дороги, поруч є підземний перехід. Навіть якщо здається, що “можна швидко перебігти” поверхнею, ПДР вимагають скористатися саме підземним переходом, а не перетинати проїзну частину напряму. Так само й з надземним переходом: якщо є пішохідний міст, пішохід повинен переходити через нього, а не виходити на дорогу.
Отже, вірна відповідь - "Тільки по них.", оскільки за наявності підземних або надземних пішохідних переходів пішохід зобов’язаний користуватися саме ними для перетину проїзної частини, не виходячи на дорогу поза визначеним місцем переходу.