35.43. Водіння вночі вимагає від водія більшої зосередженості та концентрації уваги, ніж водіння в денний час?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху під час керування в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості. Уночі водій отримує менше інформації про дорожню обстановку: огляд обмежений світлом фар, складніше помітити пішоходів, велосипедистів, перешкоди та нерівності покриття, а засліплення зустрічним світлом додатково знижує якість сприйняття. Тому ризики помилки та ДТП зростають навіть тоді, коли інтенсивність руху здається меншою, ніж удень.
Питання перевіряє розуміння базових вимог правил дорожнього руху щодо уважності та вибору безпечної швидкості. Воно прямо пов’язане з обов’язками водія бути уважним і не відволікатися (розділ ПДР про обов’язки водія, зокрема пункт 2.3), а також із вимогами розділу 12 «Швидкість руху»: водій має обирати швидкість так, щоб постійно контролювати транспортний засіб і мати змогу зупинитися в межах видимості дороги (пункти 12.1–12.2). Саме це часто перевіряють на теоретичний іспит, адже нічний рух потребує більшої концентрації та дисципліни.
Варіант, який стверджує необхідність підвищеної зосередженості, є правильним, бо в темряві зростає час реакції через втому й біоритми, погіршується оцінка відстані та швидкості інших авто, а будь-яка перешкода виявляється пізніше. Неправильний варіант ігнорує ці об’єктивні фактори та суперечить логіці правил дорожнього руху: якщо видимість гірша, водій має компенсувати це більшою уважністю, меншою швидкістю та обережнішими маневрами, щоб зберегти контроль над ситуацією.
Пункт 2.3 (обов’язки водія)
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний, зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним.
Керування в темну пору доби об’єктивно ускладнює спостереження за дорожньою обстановкою, тому виконання цієї вимоги потребує більшої зосередженості, ніж удень.
Пункт 12.1 (вибір безпечної швидкості)
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Уночі (через гіршу видимість) «постійно контролювати рух» складніше, отже потрібні підвищена увага і зосередженість.
Пункт 12.2 (швидкість у темну пору доби та за недостатньої видимості)
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Цей пункт прямо прив’язує безпеку руху вночі до обмеженої видимості та необхідності завчасної реакції, що й означає підвищені вимоги до концентрації водія.
Пункт 1.10 (термін «Темна пора доби»)
Темна пора доби — частина доби від кінця вечірніх сутінків до початку ранкових сутінків.
Питання перевіряє розуміння, що саме в цей період діють особливі умови сприйняття дорожньої обстановки (обмежена видимість тощо), а отже й підвищені вимоги до уважності.
Пункт 1.10 (термін «Недостатня видимість»)
Недостатня видимість — видимість дороги менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Уночі водій часто рухається саме в умовах недостатньої видимості, що підсилює потребу в більшій зосередженості.
Пункт 2.9 (водієві забороняється)
Водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Нічний рух частіше супроводжується втомою/сонливістю, тому цей пункт додатково підкреслює підвищені вимоги до стану водія і концентрації уваги.
Тобто, правильна відповідь - "Так.", з огляду на те, що за визначенням ПДР у темну пору доби та за недостатньої видимості водій повинен бути особливо уважним і обирати таку швидкість, щоб мати змогу безпечно керувати та зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Під час руху в темну пору доби водій змушений керувати автомобілем в умовах суттєво гіршої видимості, ніж удень. Фактично контроль дорожньої обстановки обмежується тим відрізком дороги, який освітлюють фари та, за наявності, зовнішнє освітлення. Це означає, що пішохода без світлоповертальних елементів, велосипедиста, перешкоду на проїзній частині або нерівність покриття можна помітити значно пізніше, ніж удень, і часу на безпечну реакцію залишається менше.
Друга причина — фізіологічна. Уночі та особливо перед світанком знижується працездатність, швидше настає втома, може з’являтися сонливість, а отже збільшується час реакції. Навіть якщо інтенсивність руху менша, водієві потрібно свідомо підтримувати увагу, щоб не пропустити важливі ознаки небезпеки: зміну траєкторії іншого авто, відсутність освітлення у транспортного засобу попереду, появу пішохода біля краю проїзної частини тощо.
Окремий ризик уночі — засліплення світлом фар. Зустрічні транспортні засоби можуть їхати з увімкненим дальнім світлом або з неправильно відрегульованими фарами. У такій ситуації водій тимчасово втрачає здатність чітко бачити дорогу, а значить має уважніше контролювати положення автомобіля в смузі, дотримуватися безпечної швидкості та дистанції. Крім того, в темряві складніше правильно оцінити відстань і швидкість інших транспортних засобів, що підвищує вимоги до обережності під час маневрів.
Практичний висновок для водія такий: уночі потрібно їхати уважніше, обирати швидкість із запасом безпеки, щоб зупинка була можлива в межах видимої ділянки дороги, та загалом підвищувати концентрацію на сприйнятті дорожньої обстановки.
Отже, вірна відповідь - "Так.", оскільки вночі погіршується видимість, частіше настає втома й зростає час реакції, а також існує ризик засліплення фарами, тому водієві потрібні вища зосередженість і концентрація уваги, ніж удень.