35.171. Які фактори можуть призвести до засліплення водія?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки дорожнього руху та здатності водія своєчасно сприймати дорожню обстановку. Засліплення небезпечне тим, що навіть на короткий час знижує можливість помітити перешкоду, розмітку, край проїзної частини чи пішохода, а отже прямо впливає на вибір безпечної швидкості та дистанції, особливо в темну пору доби або при різких змінах освітленості.
Питання перевіряє знання термінів і визначень правил дорожнього руху, зокрема пункту 1.10 (термін «Засліплення»). За визначенням ПДР, цей стан виникає саме внаслідок дії світла на зір водія, коли він об’єктивно не може виявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані. Тому у форматі теоретичного іспиту важливо відрізняти засліплення від просто погіршення видимості.
Серед варіантів відповідей мокрий сніг, сильна злива та інтенсивний снігопад справді ускладнюють рух, але це насамперед про недостатню видимість через опади та розсіювання світла, а не про фізіологічне «осліплення» від яскравого джерела. Натомість світло є прямою причиною засліплення: це можуть бути фари зустрічного авто (особливо дальнє світло), відблиски у дзеркалах, низьке сонце біля горизонту, різкий виїзд із темного тунелю на освітлену ділянку або інші яскраві спалахи. Розуміння цієї різниці допомагає правильно реагувати на дорозі й краще підготуватися до теоретичного іспиту з правил дорожнього руху.
Пункт 1.10 (термін «Засліплення»)
Засліплення — фізіологічний стан водія внаслідок дії світла на його зір, коли водій об’єктивно не має можливості виявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.
Цим визначенням ПДР прямо встановлюють, що засліплення настає саме через дію світла на зір водія.
Тобто, правильна відповідь - "Світло.", з огляду на те, що за визначенням ПДР засліплення є фізіологічним станом водія саме внаслідок дії світла на його зір.
У ПДР України термін «засліплення» визначений у пункті 1.10. Йдеться про фізіологічний стан, який виникає саме через дію світла на зір водія, коли він об’єктивно не може своєчасно помітити перешкоду або розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.
На практиці засліплення найчастіше спричиняє яскраве спрямоване світло: фари зустрічного автомобіля, особливо з увімкненим дальнім світлом, відблиск фар у дзеркалі заднього виду, низьке сонце біля горизонту, різкий перехід від темної ділянки до яскраво освітленої (наприклад, під час виїзду з тунелю). У таких ситуаціях очі не встигають швидко адаптуватися, і водій на певний час гірше бачить дорожню обстановку.
Важливо розрізняти засліплення та просто погіршення видимості. Дощ, туман чи сніг знижують видимість через розсіювання світла й перешкоди в повітрі, але за визначенням ПДР вони не є причиною засліплення, тому що засліплення пов’язане саме з прямою дією світла на зір.
Отже, вірна відповідь - "Світло.", оскільки засліплення за пунктом 1.10 ПДР виникає саме внаслідок дії світла на зір водія, через що він тимчасово не може надійно розпізнавати дорогу та перешкоди.