19.22. За яких умов водіям механічних транспортних засобів дозволено використовувати дальнє світло фар у темний час доби або в умовах недостатньої видимості?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання зосереджене на безпеці дорожнього руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, коли правильне користування фарами напряму впливає на ризик ДТП. Дальнє світло покращує огляд дороги, але водночас може створювати небезпечне засліплення для інших учасників руху, через що вони тимчасово втрачають здатність розпізнавати межі дороги й перешкоди.
Питання перевіряє знання розділу 19 ПДР України «Користування зовнішніми світловими приладами», насамперед пункту 19.2, а також базових визначень із пункту 1.10 (темна пора доби, недостатня видимість, засліплення, механічний транспортний засіб). На теоретичному іспиті важливо розуміти логіку правила: дальнє світло можна застосовувати лише доти, доки воно не заважає іншим водіям, у тому числі тим, хто рухається попереду в попутному напрямку (через дзеркала). Окремо ПДР вимагають завчасно перемикати дальнє на ближнє щонайменше за 250 м до зустрічного авто, а за потреби й раніше, якщо водій зустрічного ТЗ сигналізує перемиканням фар.
Аналіз варіантів відповідей у цьому екзаменаційному питанні простий: умова про наявність роздільної смуги сама по собі не є дозволом для дальнього світла, бо правила дорожнього руху обмежують його саме фактором можливого засліплення, а не типом розділення потоків. Тому комбінація «1 і 2» також некоректна: правильний критерій лише один — відсутність ризику засліпити інших водіїв, зокрема попутних, що повністю відповідає вимогам пункту 19.2 ПДР України.
Пункт 19.1
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від освітлення дороги на механічних транспортних засобах повинні бути ввімкнені фари ближнього або дальнього світла.
Цей пункт задає загальне правило: у зазначених умовах дозволяється (і вимагається) їхати з увімкненими фарами, зокрема може застосовуватись і дальнє світло — але з урахуванням обмежень пункту 19.2.
Пункт 19.2
Дальнє світло слід перемикати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, які рухаються в попутному напрямку. Світло необхідно перемикати і на більшій відстані, якщо водій зустрічного транспортного засобу періодичним перемиканням світла фар покаже потребу в цьому.
Саме цей пункт прямо визначає умову допустимості використання дальнього світла: воно дозволене лише доти, доки не створює засліплення іншим водіям (у т.ч. попутним), і в будь-якому разі має бути перемкнене на ближнє за визначених обставин.
Пункт 1.10 (термін «Механічний транспортний засіб»)
Механічний транспортний засіб — транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Це визначення уточнює, до яких ТЗ застосовуються вимоги розділу 19 щодо користування світловими приладами.
Пункт 1.10 (термін «Темна пора доби»)
Темна пора доби — частина доби від заходу до сходу сонця.
Це визначення конкретизує, коли настають умови, в яких застосовуються вимоги пунктів 19.1–19.2.
Пункт 1.10 (термін «Недостатня видимість»)
Недостатня видимість — видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Це визначення встановлює, коли додатково діють правила щодо ввімкнення та перемикання світла фар.
Пункт 1.10 (термін «Засліплення»)
Засліплення — фізіологічний стан водія внаслідок дії світла на його зір, коли водій об’єктивно не має змоги виявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.
Це визначення пояснює, яку небезпеку має запобігти вимога пункту 19.2 щодо недопущення засліплення.
Тобто, правильна відповідь - "За умови, що водій не може засліпити інших водіїв, зокрема тих, які рухаються в попутному напрямку.", з огляду на те, що за визначенням ПДР пункт 19.2 прямо вимагає перемикати дальнє світло на ближнє щоразу, коли дальнє може засліпити інших водіїв (у тому числі попутних), а отже користування дальнім дозволене лише за відсутності ризику засліплення.
У темну пору доби (від заходу до сходу сонця) або коли видимість недостатня (наприклад, у туман, дощ чи сутінки, коли дорогу вперед видно менш ніж на 300 м) водій механічного транспортного засобу повинен користуватися світлом фар. Дальнє світло дає кращу видимість на більшій відстані, але його головне обмеження пов’язане з безпекою інших учасників руху.
Пункт 19.2 ПДР встановлює простий принцип: дальнє світло дозволене тільки доти, доки воно не створює засліплення іншим водіям. Засліплення небезпечне тим, що водій, на якого впливає яскраве світло, тимчасово втрачає можливість нормально бачити межі дороги, перешкоди та обстановку попереду.
Тому правила прямо вимагають перемикати дальнє на ближнє щонайменше за 250 м до зустрічного транспортного засобу. А також у будь-якій ситуації, коли ваше світло може заважати: не лише зустрічним, але й тим, хто їде попереду в попутному напрямку. Типовий приклад: ви наздоганяєте автомобіль, і ваше дальнє світло через дзеркала сліпить його водія. У такому випадку дальнє потрібно вимкнути, навіть якщо зустрічних машин немає.
Окремо правила вказують, що інколи потрібно перемикнутися на ближнє і раніше, ніж за 250 м, якщо водій зустрічного транспортного засобу сигналізує періодичним перемиканням фар про те, що його засліплюють. Це означає, що відстань не є «дозволом світити до останнього», а лише мінімальною межею, за якою точно треба зменшити світло.
Отже, вірна відповідь - "За умови, що водій не може засліпити інших водіїв, зокрема тих, які рухаються в попутному напрямку.", оскільки пункт 19.2 ПДР дозволяє користуватися дальнім світлом лише тоді, коли воно не створює засліплення іншим водіям і вимагає вчасно перемикати його на ближнє.