12.32. Якою має бути швидкість під час руху в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпечного вибору швидкості, коли ризики на дорозі зростають через обмежений огляд. У темну пору доби та під час туману, дощу чи снігопаду водій помічає перешкоди пізніше, а отже має менше часу на реакцію та гальмування. Саме тому правила дорожнього руху роблять акцент не на «звичних» цифрах зі знаків, а на реальній можливості уникнути ДТП.
На теоретичний іспит це питання перевіряє знання розділу ПДР про швидкість руху, зокрема вимоги пункту 12.2, а також розуміння термінів з пункту 1.10 (що вважається темною порою доби та недостатньою видимістю). Ключовий принцип такий: швидкість обирають не «за відчуттям» і не лише за дозволеним лімітом, а з урахуванням того, яку ділянку дороги водій реально бачить попереду, щоб у разі небезпеки встигнути повністю зупинитися в межах цієї видимості.
Аналіз варіантів у цьому екзаменаційному питанні показує типову помилку: фіксоване зниження на 10 км/год не гарантує безпеки, бо за різних умов (ближнє/дальнє світло, мокре покриття, ожеледиця, туман) потрібне зменшення швидкості може бути як меншим, так і значно більшим. Тому правильним є підхід, закріплений у ПДР: швидкість має забезпечувати зупинку в межах видимої водієм дистанції; комбінація «1 і 2» також хибна, бо перший пункт не є нормою правил і може вводити в оману під час вибору безпечної швидкості.
Пункт 12.2
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху має бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
(Застосування: цей пункт прямо встановлює вимогу до вибору швидкості саме для руху вночі або коли видимість обмежена погодою/сутінками тощо — швидкість обирають так, щоб гальмівний шлях і дистанція зупинки вкладалися у фактично видиму водієм ділянку дороги.)
Пункт 1.10 (термін «Темна пора доби»)
Темна пора доби — частина доби від заходу до сходу сонця.
Пункт 1.10 (термін «Недостатня видимість»)
Недостатня видимість — видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Тобто, правильна відповідь - "Такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.", з огляду на те, що за визначенням ПДР у темну пору доби та за недостатньої видимості швидкість обирають так, щоб забезпечити зупинку в межах видимої водієм ділянки дороги (п. 12.2, з урахуванням термінів п. 1.10).
У темну пору доби (від заходу до сходу сонця) та за недостатньої видимості (коли дорогу вперед видно менш ніж на 300 м через сутінки, туман, дощ, сніг тощо) головна зміна для водія полягає в тому, що ви помічаєте небезпеку пізніше. Відповідно, часу і відстані на реакцію та гальмування стає менше.
Пункт 12.2 ПДР встановлює не фіксовану цифру швидкості, а принцип безпечного вибору: їхати потрібно так, щоб зупинка була можлива в межах того, що ви реально бачите перед собою. Інакше кажучи, якщо перешкода з’явиться на відстані, яку освітлюють фари або яку ви можете розрізнити в тумані, ваш гальмівний шлях разом із часом реакції не повинен “вийти” за цю видиму ділянку.
Це легко уявити на прикладі. Уночі на ближньому світлі видимість дороги менша, ніж удень, а в тумані вона ще більше скорочується. Якщо їхати з такою самою швидкістю, як за доброї видимості, може виникнути ситуація, коли ви помітите пішохода, припаркований автомобіль без габаритів або іншу перешкоду занадто пізно, і навіть при екстреному гальмуванні не встигнете зупинитися до зіткнення. Тому швидкість потрібно зменшувати настільки, щоб гарантовано вистачало дистанції на повну зупинку в межах видимого відрізка дороги.
Отже, вірна відповідь - "Такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.", оскільки в темну пору доби та за недостатньої видимості саме видима відстань визначає безпечну швидкість, яка дозволяє вчасно зреагувати і повністю зупинитися перед перешкодою.