12.22. У яких випадках, відповідно до Правил дорожнього руху, водій не може бути притягнений до відповідальності за порушення встановлених обмежень швидкості?
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки швидкісного режиму та законності запровадження додаткових обмежень швидкості. На практиці водій часто бачить знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» або 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» біля дорожніх робіт чи небезпечних ділянок, тому важливо розуміти не лише саму вимогу знака, а й коли вона введена з порушеннями. Такі знання корисні для теоретичного іспиту та для реальних ситуацій на дорозі, коли обмеження виглядає сумнівним або «застарілим».
Питання перевіряє розділ Правил дорожнього руху про швидкість руху, зокрема пункт 12.10 ПДР України, який описує порядок введення додаткових обмежень та умови, за яких водія не можна притягнути до відповідальності за перевищення встановленої швидкості. Ключова ідея: відповідальність не настає, якщо знаки 3.29/3.31 встановлені з порушенням правил їх введення (наприклад, без обов’язкових попереджувальних знаків про небезпеку чи об’єкт), або з порушенням вимог національних стандартів (невідповідне розміщення, видимість, виконання), або якщо їх не прибрали після зникнення причин встановлення (завершили роботи, небезпеку усунули, а обмеження залишили).
Під час аналізу варіантів відповідей важливо бачити, що кожен із трьох перелічених випадків є самостійною підставою з пункту 12.10, тобто вони не суперечать один одному, а доповнюють. Саме тому поодинокі комбінації на кшталт «лише 1 і 2» є неповними: правильним є варіант, який охоплює всі три підстави одночасно. Для підготовки до теоретичного іспиту запам’ятайте логіку: якщо обмеження швидкості введено або оформлено неправильно чи втратило актуальність, закон не дозволяє карати водія саме за перевищення швидкості в зоні дії таких знаків.
Пункт 12.10
Додаткові обмеження дозволеної швидкості руху можуть вводитися тимчасово і постійно. При цьому разом зі знаками обмеження швидкості руху 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» і 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» обов’язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, що попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об’єкта. У разі якщо дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» та/або 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких вони були встановлені, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Пункт 33.3 — 33 «Дорожні знаки», 3 «Заборонні знаки», знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості»
Забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знаку.
Пункт 33.3 — 33 «Дорожні знаки», 3 «Заборонні знаки», знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості»
Забороняється в зоні (території) рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знаку.
Тобто, правильна відповідь - "Відповіді 1, 2 і 3.", з огляду на те, що за визначенням ПДР (п. 12.10) водій не підлягає відповідальності за перевищення швидкості, якщо знаки 3.29/3.31: встановлені з порушенням вимог щодо їх введення, або з порушенням вимог національних стандартів, або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено.
Коли на дорозі встановлюють додаткові обмеження швидкості, вони можуть бути постійними або тимчасовими. Найчастіше тимчасові обмеження з’являються через дорожні роботи, небезпечну ділянку, наближення до певного об’єкта тощо. Такі обмеження водій зобов’язаний виконувати, але лише за умови, що їх запроваджено правильно.
Пункт 12.10 ПДР України прямо передбачає ситуації, коли перевищення швидкості в зоні дії знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» або 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» не може бути підставою для притягнення водія до відповідальності. Йдеться не про «дозвіл не виконувати знак», а про юридичну неможливість покарати водія за перевищення саме цього обмеження, якщо знак встановлений неправомірно.
Перша підстава стосується порушення вимог ПДР щодо введення обмеження. Наприклад, якщо тимчасове обмеження швидкості мали запровадити разом із належним попередженням про небезпеку або підставу обмеження, але цього не зробили, то порядок введення обмеження вважається порушеним.
Друга підстава пов’язана з порушенням національних стандартів під час встановлення знаків. Це може бути неправильне розміщення, невідповідність вимогам до встановлення, видимості чи оформлення знака. У такому випадку вважається, що знак встановлено не за правилами, а отже застосовувати відповідальність за перевищення швидкості, визначеної таким знаком, не можна.
Третя підстава типова для тимчасових обмежень: знак залишили після того, як причину його встановлення вже усунули. Наприклад, дорожні роботи завершені, техніки й огородження немає, небезпека прибрана, а знак обмеження швидкості продовжує стояти. Пункт 12.10 зазначає, що за таких умов водія не можна притягнути до відповідальності за перевищення саме цього обмеження.
Отже, вірна відповідь - "Відповіді 1, 2 і 3.", оскільки ПДР (п. 12.10) передбачають три окремі випадки, коли за перевищення швидкості в зоні знаків 3.29/3.31 не настає відповідальність: якщо порушено порядок введення обмеження, порушено вимоги національних стандартів або знак залишено після зникнення підстав для його встановлення.