1.54. Засліплення це:
Питання без зображення
Це екзаменаційне питання з ПДР України стосується безпеки руху в темну пору доби та впливу освітлення на здатність водія контролювати дорожню обстановку. Засліплення небезпечне тим, що виникає раптово (найчастіше від дальнього світла зустрічних фар або відбиття у дзеркалі) і на кілька секунд чи навіть хвилин може позбавити водія повноцінного зорового контролю, а за цей час ситуація на дорозі встигає кардинально змінитися.
Питання перевіряє знання розділу Загальні положення Правил дорожнього руху, а саме термінології з пункту 1.10 (визначення понять). У контексті теоретичного іспиту важливо розуміти, що засліплення в ПДР визначається не як просто дискомфорт або тимчасове «гірше бачу», а як фізіологічний стан, коли водій об’єктивно не здатний виявити перешкоду чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані. Саме ця ознака є ключовою для правильної відповіді.
Перший варіант є правильним, бо дослівно відтворює нормативне визначення з п. 1.10 і підкреслює головне: відсутність реальної можливості безпечно сприймати дорогу. Другий варіант помилковий, оскільки описує лише погіршення видимості, але залишає можливість виявляти перешкоди на мінімальній відстані, а це суперечить поняттю «засліплення» у правилах дорожнього руху.
Практично це знання пов’язане і з розділом Користування зовнішніми світловими приладами: щоб запобігати засліпленню інших, діє вимога п. 19.2 про перемикання дальнього світла на ближнє щонайменше за 250 м до зустрічного авто, а якщо засліплення вже настало, п. 19.3 зобов’язує увімкнути аварійну сигналізацію, не змінюючи смуги, знизити швидкість і зупинитися. Розуміння цих норм допомагає не лише скласти теоретичний іспит, а й правильно діяти в реальній небезпечній ситуації.
Пункт 1.10 (термін «Засліплення»)
Засліплення — фізіологічний стан водія внаслідок дії світла на його зір, коли водій об’єктивно не має змоги виявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.
Пункт 19.2
Дальнє світло повинно бути переключене на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються в попутному напрямку. Світло необхідно перемикати і на більшій відстані, якщо водій зустрічного транспортного засобу періодичним перемиканням світла фар покаже потребу в цьому.
Коротке застосування: пункт встановлює обов’язок запобігати засліпленню інших водіїв під час користування дальнім світлом.
Пункт 19.3
У разі засліплення світлом фар водій повинен увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, знизити швидкість та зупинитися.
Коротке застосування: пункт визначає дії водія, якщо засліплення вже настало (для мінімізації ризику ДТП).
Тобто, правильна відповідь - "Фізіологічний стан водія внаслідок дії світла на його зір, коли водій об’єктивно не має можливості виявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.", з огляду на те, що за визначенням ПДР у пункті 1.10 термін «Засліплення» має саме таке значення.
Уявіть нічну дорогу: назустріч їде автомобіль із увімкненим дальнім світлом. Ви на мить дивитесь у той бік, і від яскравого пучка світла очі різко “вибиває” з нормального режиму роботи. У цей момент ви ніби бачите гірше: складно оцінити, де край проїзної частини, де узбіччя, чи немає попереду пішохода або якоїсь перешкоди.
Саме це і називається засліпленням у розумінні ПДР. У пункті 1.10 термін пояснюється як стан, що виникає через дію світла на зір водія. Ключове тут не просто “неприємно світить”, а те, що водій об’єктивно тимчасово втрачає можливість нормально сприймати дорожню обстановку: вчасно помітити перешкоду або чітко розрізнити межі елементів дороги на потрібній (мінімальній) відстані.
Важливо розуміти логіку: засліплення — це не про технічну несправність фар і не про “я погано бачу в темряві”. Це саме фізіологічна реакція організму на яскраве світло, коли очам потрібен час, щоб знову адаптуватися. І за цей час ситуація на дорозі може змінитися, тому засліплення прямо пов’язане з ризиком не помітити небезпеку.
Типовий приклад — дальнє світло зустрічного авто. Інший поширений варіант — коли сильне світло від автомобіля позаду б’є через дзеркало заднього виду, особливо якщо дзеркало не переведене в нічний режим. У кожному з цих випадків проблема однакова: тимчасово “вимикається” повноцінний контроль за дорогою, бо очі не дають точного зображення.
Отже, вірна відповідь - "Фізіологічний стан водія внаслідок дії світла на його зір, коли водій об’єктивно не має можливості виявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані.", оскільки ПДР (п. 1.10) визначають засліплення саме як тимчасову фізіологічну втрату можливості нормально бачити дорогу через яскраве світло.